В її руках цукрова маса перетворюється на дивовижні фігурки – елементи природи чи персонажі казок, з яких майстриня створює цілі історії. Одна з таких композицій українки Надії Риженко стала переможною на конкурсі кондитерських декорацій, який відбувся днями у Варшаві в рамках Міжнародного ярмарку кондитерської промисловості та виробництва морозива «Expo Sweet». Про те, що спонукало Надію до створення солодощів, де вона бере натхнення та яким рецептом паски у цей передвеликодній період радо поділилася з ua.pl, читайте у нашому матеріалі.
Читайте також: Дитячим співом – про недитячі речі: український хлопчик переміг у вокальному конкурсі в Польщі
«Expo Sweet» – це найбільший захід у Польщі, який об’єднує учасників кондитерського ринку – виробників та їхніх постачальників як із самої Польщі, так і з інших країн. Він відбувається у Варшаві щороку в останні дні лютого. В рамках події влаштовують зустрічі для підприємців, виставки солодощів та обладнання для їх створення, майстер-класи, а також конкурси для кондитерів.
В одному з таких – у конкурсі кондитерських декорацій (Konkurs Dekoracji Cukierniczych) і взяла участь Надія Риженко. За свою роботу вона отримала золоту медаль у категорії «3D-торт». Такою відзнакою у кондитерській справі нагороджують майстрів, чиї вироби журі оцінило найвищим балом – від 90 зі 100 можливих. Таких переможців зазвичай буває декілька, і серед їхніх робіт визначають найкращу, яка й отримує гран-прі конкурсу, тобто найвищу нагороду.
Надія не вперше бере участь у цьому конкурсі, однак саме «золото» отримує вперше. Каже, до цього вже мала срібну медаль, а знову позмагатися за гран-прі має намір наступного року.
У своїй цьогорічній конкурсній роботі українка поєднала вигаданий і справжній світи. Це кит, котрий здіймається з морського дна, щоб подивитися, що ж там на суші, та ельф, котрий намагається зазирнути у підводний світ. Як пояснює авторка, задум полягав у тому, щоб через спілкування цих двох персонажів передати людську природу, коли кожному з нас цікаво спостерігати за чимось іншим – а як там, де нас нема? При цьому, розглядаючи цю роботу, кожен може вигадувати власну історію, – зазначає майстриня.
Сама конструкція досить габаритна: висота – 120 см та розмір підставки – 60 x 70 см. Оскільки в рамках цього конкурсу оцінюють саме декорації, а конкурсна робота має простояти упродовж чотирьох днів заходу, учасникам дозволяють всередині використовувати неїстівний муляж. При цьому каркас конструкції має бути таким, яким би був у справжньому торті.
У своїх роботах Надія часто звертається до теми природи. Каже, перебування у лісі чи біля води допомагає їй позбутися втоми та перезарядитися. Так, у своїй конкурсній композиції Надія вирішила зробити акцент саме на морських елементах. Свій вибір пояснює тим, що її дуже заспокоюють заворожуючі мелодії китів, та й загалом морська тематика близька, бо певний час Надія проживала в Одесі, куди переїхала з рідної Вінничини.
Саме в Одесі жінка й зацікавилася кондитеркою.
– Я захопилася цією справою після народження першої дитини. Я завжди кажу, що народження дитини відкриває в жінці неймовірні здібності. Хтось починає займатися рукоділлям, хтось випічкою тощо. Маю багато знайомих, котрі також саме після пологів кардинально змінили вид своєї діяльності. До того я працювала в торгівлі. Але почала цікавитися створенням декорацій із цукрової маси або мастики, як її ще називають. Тоді, у 2008 році цей напрямок саме набував популярності в Україні. Вчилася як самостійно, черпаючи інформацію з інтернету, так і на спеціалізованих курсах, котрі на той час уже почали проводити в Одесі. Таким чином навчилася різних технік, – розповідає Надія.
У 2014-му родина вирішує змінити життя і переїхати до іншої країни. На той час подружжя вже мало двоє дітей. Польщу обрали невипадково – аби бути однаково близько і до батьків чоловіка Надії, котрі вже багато років живуть у Німеччині, так і до її батьків, котрі лишаються в Україні.
Вже у Варшаві, після року перерви в кондитерстві Надія вирішує все ж повернутися до улюбленої справи. Оскільки на той час вона ще не володіла достатнім рівнем польської мови, тому свої послуги спочатку пропонувала у групах соцмереж для українців у Польщі. Однак через знайомих згодом з’явилися клієнти і серед поляків.
Про те, як їй вдалося швидше опанувати польську мову, Надія розповідає так:
– Мені дуже допомогли сусідки польки, з якими ми дуже здружилися. Я помітила, що полякам незручно вказувати на мовні помилки, тому спеціально попросила сусідок виправляти мене, коли говорю неправильно. До того ж, я добре сприймаю мову на слух, а українська та польська мови дуже схожі. Так і навчилася. Хоча на момент переїзду до Варшави ми з чоловіком польською не володіли. Я знала лише одну фразу, яку запам’ятала ще зі шкільного факультативу – «czy mówi Pan po polsku?» – посміхається Надія.
Саме тут, у польській столиці, вже після народження третьої дитини вона вперше вирішила взяти участь у конкурсі кондитерських робіт. І хоча тоді жодної нагороди не отримала, це лише мотивувало працювати далі та вдосконалювати свої вміння. Так, уже на наступних польських конкурсах жінка отримала свою першу бронзу, а згодом і срібло.
– Найтяжчим для мене був конкурс 2022 року. Тоді захід розпочинався 27 лютого, тож у день початку війни я провела дітей до школи і збиралася продовжити роботу над конкурсною композицією. Але новини з України просто вибили мене з життя. Я не могла працювати. І навіть зараз, коли згадую той момент, ніби це вчора відбулося, і досі ті відчуття пробирають до дрожі. Але тоді організатори оголосили, що виручені за квитки кошти передадуть на допомогу Україні. І це надихнуло мене закінчити свою композицію. До того ж, за отримані медалі передбачена невелика фінансова нагорода, тому вирішила, що у разі виграшу також перекажу ці кошти на допомогу. Хоча я розуміла, що не зможу за одну ніч зробити як слід роботу, на яку треба щонайменше три дні, – згадує Надія.
Тоді вона створила фантастичного лісового персонажа, який всівся на грибочку і зачепився за гілку дерева. Цей сюжет кондитер доповнила іншими деталями з лісового життя.
Перемогу за цю роботу – срібну медаль Надія усе ж здобула, чому дуже рада, бо хоч невелику суму, але змогла задонатити.
Надія також пригадує одну з конкурсних робіт того року, за яку дуже вдячна її авторці – польці Агаті Ковальчик. Ця майстриня зобразила біло-червону квітку маку, яка підтримує надламаний колосок, з якого стікає кров.
На підставці – напис «Jesteśmy» («Ми є»).
В описі роботи зазначено: «Допомога та підтримка, виражена жестом та справою. “Ми є”, тобто присутність активна, помітна та незаперечна».
Минулого року Надія не брала участі у конкурсі саме через те відчуття, яке повертало у момент початку війни. А вже цьогоріч наважилася позмагатися за головний приз. Для себе вирішила: якщо цього разу отримає і золото, і гран-прі, то на цьому припинить брати участь у конкурсах.
– Річ у тім, що участь у конкурсах для моєї родини – дуже великий стрес. Коли я готую конкурсну роботу, мої діти бояться заходити на кухню, – сміється Надія і пояснює: – Щоб уявити рівень цього стресу, наведу такий приклад: коли ви кудись дуже спішите, дуже цілеспрямовано йдете, а в цей час вас хтось зупиняє і просить постояти, поговорити. Вам не дуже хочеться в цей час говорити, правда? Так само у підготовці до конкурсу. Коли ти виходиш, так би мовити, на фінішну пряму, кожне відволікання від роботи – це стрес. А діти ж хочуть, щоб мама була весь час поруч, натомість вона «літає по кухні».
Оскільки невдовзі по кухні «літатиме» кожна господиня, готуючись до Великодня, ми попросили Надію поділитися порадами щодо випікання пасок. На що кондитер радо поділилася з читачами ua.pl власним рецептом, який публікуємо нижче.
Паска від Надії Риженко
Інгредієнти:
- 500 г теплого молока;
- 50 г вологих дріжджів;
- 1-1,3 кг борошна;
- 6 яєць;
- 200 г вершкового масла;
- 200-300 г цукру;
- 300-500 г родзинок (залежно від вподобань);
- 1 чайна ложка ванільного цукру.
Робимо опару:
- в теплому молоці слід розвести дріжджі;
- додати 500 г борошна;
- добре перемішати і поставити в тепле місце, щоб маса піднялася.
Відділяємо білки від жовтків:
- жовтки розтерти з цукром і ванільним цукром;
- білки окремо збити в густу піну.
В опару додаємо жовтки, розтоплене, але не гаряче масло. Перемішуємо, додаємо збиті білки і знову перемішуємо.
Додаємо просіяне борошно і добре вимішуємо.
Тісто ставимо в тепле місце, накриваємо рушником і чекаємо, щоб добре піднялося.
Поки тісто підіймається, готуємо родзинки:
- їх треба добре промити під проточною водою і залити кип’ятком на 10-15 хвилин;
- злити воду і просушити родзинки паперовим рушником;
- підсушені родзинки посипати невеликою кількістю борошна, щоб гарно підіймалися разом з тістом і не осідали на низу пасочки.
Коли тісто перший раз піднялося, вмішуємо в нього родзинки і розкладаємо у форми на 1/3 від висоти форми. Ставимо у тепле місце, накриваємо рушником і даємо добре піднятися.
Коли паски «виросли», ставимо випікатися в розігріту до 100° пічку і через 10 хвилин збільшуємо температуру до 180°.
Різний об’єм пасочок випікається упродовж різного часу – в середньому приблизно 40 хвилин. При цьому завжди слід зважати на свою пічку – якщо низ надто гріє, краще вниз поставити ще одне порожнє деко, аби паски не пригоріли на дні.
Глазур для прикраси пасок:
- 90 г білка (білки з 3 яєць);
- 500 г цукрової пудри;
- 1 чайна ложка лимонного соку.
Все добре збити міксером поступово додаючи цукрову пудру.
Паски можна поливати глазур’ю як гарячі, так і холодні.
Усі фото, використані у статті, – з архіву Надії Риженко.
Читайте також:
І в горі, і в святі: поляки підтримали українських біженців великодніми сніданками (фото)
Пов’язані нитками: українка у Польщі запрошує рукодільниць до спільного в’язання для військових
