Oksana Matviiva

Я з Києва. Потрапила до Варшави на 9-й день війни. До цього безумства працювала спочатку журналістом, згодом – медіа-аналітиком. Маю 12-річну доньку. Чоловік лишився в Києві. Захоплююся усім, що можна виготовити руками. Безмежно ціную і поважаю людську працю і час. Молюся за Україну і весь світ, котрий допомагає українцям вистояти. Завжди буду вдячна полякам, котрі так нам допомагають! Це люди з великими серцями. Бережи їх, Господи!