Неділя, 28 Квітня, 2024
spot_img
додомуUAЯк українські біженці польський ВВП можуть підняти?

Як українські біженці польський ВВП можуть підняти?

Присутність українських біженців у Польщі сьогодні може становити серйозний аргумент для розвитку польської економіки, а ускладнення їхнього доступу до польського ринку праці навпаки може мати серйозні фінансові наслідки. Адже потенційне зростання ВВП за рахунок припливу мігрантів з України коливається в межах від 0,2% до 3,5%. Про це йдеться у звіті консалтингової компанії «Deloitte». Детальніше – у матеріалі ua.pl.

– Підвищення гнучкості ринку праці, а також ефективності ринку житла видаються нам нагальними проблемами, якими ми маємо займатися насамперед, – наголошує Юлія Паторська, асоційований партнер компанії «Deloitte».

Читайте також на ua.pl: Українкам допоможуть відкрити бізнес у Польщі: нова програма

Фото: deloitte.com

За її словами, якщо багато інших потреб українців у Польщі не буде задоволено, потенційне зростання ВВП залишиться лише «потенційним». А тому уряду потрібно мати стратегію, так би мовити, «поведінки» польської держави із українськими громадянами, які не можуть повернутись додому через можливу ескалацію війни та проблеми з енергетикою. А отже, навіть якщо вони цього і не хотіли, через тривале перебування змушені виходити на місцевий ринок праці.

Українці і польська економіка

Власне, участь заробітчан з України у розвитку польської економіки була помітна і до війни. 1,4 мільйони економічних мігрантів з України у 2013-2018 роках зменшили проблему дефіциту робітників, «долучившись тим самим до 13% зростання ВВП Польщі», – наголошують аналітики «Deloitte». 

А польські чиновники у приватних розмовах зізнавалися своїм українським колегам, що «українські робітники – Боже благословення для Польщі». І це не дивно, адже переважна більшість українців працювали на робітничих посадах – не надто популярних серед самих поляків насамперед через невисоку платню.

Фото: deloitte.com

Дослідження, проведене у 2019 році Національним університетом «Острозька академія» на прохання Польсько-української господарської палати та Служби іноземних кадрів, демонструвало, що аж 77,5% прибулих на той момент з України працювали у професіях, нижчих за їхню кваліфікацію.

Кому це вигідно?

Відтак, на думку експертів, від адаптації польського ринку праці до українців матимуть зиск всі: біженці отримають легшу інтеграцію й вищий рівень життя, Польща – зростання ВВП, польські роботодавці – доступ до кваліфікованих працівників, працівники – вищі заробітні плати завдяки появі більш престижних і оплачуваних спеціальностей, пенсіонери – вищі пенсії завдяки вищим надходженням. До того ж майже 30% українців, які зараз перебувають у Польщі, планують тут залишитись і після того, як завершиться війна на Батьківщині. А надто тривала інтеграція українців вимагатиме від держави значних інвестицій. Тож експерти ринку праці радять діяти вже зараз.

Що робити польському уряду?

Команда «Deloitte» підготувала п’ять рекомендацій, реалізація яких дозволить уникнути соціальних потрясінь і позитивно вплине на якість життя біженців з України, а також усіх громадян.

1. Професійна активізація біженців

Полегшення доступу до ринку праці та професійної активізації біженців (завдяки активній політиці ринку праці та усуненню перешкод для працевлаштування) сприятиме збільшенню їхнього внеску в польську економіку та досягненню ними вищого рівня життя. Тут радять збільшувати потенціал польських служб зайнятості. Звісно, обов’язковою умовою для ефективного включення біженців з України в польське суспільство є боротьба з неправдивою інформацією.

2. Вивчення польської мови та полегшення виходу на ринок праці для спеціалістів

Мовний бар’єр, на думку роботодавців, є найбільшою перешкодою для працевлаштування громадян України, більшість з яких на момент екстреного приїзду сюди польською не володіло. Надзвичайно важливо, наголошують у «Deloitte», створити програму підтримки, завдяки якій мігранти зможуть вивчати польську мову.

Окрім того, потрібно налагодити процес, який полегшить перевірку українських документів, що підтверджують освіту чи професійну кваліфікацію. Адже 61% біженців мають вищу освіту, яку часто у Польщі не визнають.

3. Створення комбінованих пропозицій

Забезпечення доступу до дошкільної освіти є необхідною умовою виходу батьків на ринок праці. Оскільки 2/3 дорослих біженців прибули до Польщі принаймні з однією дитиною. 

Відповідно, пропозиції роботи повинні поєднуватись із пропозиціями освіти для дітей. Це потрібно, аби наплив біженців поширився по всій Польщі, дійшовши навіть до маленьких містечок, а не лише зосередився у кількох найбільших центрах.

4. Швидке вирішення проблеми з житлом

Наступна хвиля біженців з України до Польщі цілком можлива, щодо чого погоджуються в урядах обох держав. Тому, щоб прийняти нову велику кількість людей, Польща повинна планувати швидке збільшення пропозиції житла – шляхом тимчасового або постійного переобладнання невикористаної нерухомості.  

5. Системний підхід до житла

386 квартир на 1000 мешканців припадало у Польщі в 2019 році, тоді як в Європейському Союзі в середньому було 495. Уряду Польщі радять спростити норми у сфері будівництва, що прискорить збільшення пропозиції житлових ресурсів. А також – прийняти правила регуляції фондів, що інвестують у нерухомість з метою здачі її в оренду. Водночас – зменшити податковий тиск на оренду квартир.

Не лише наймана праця

Однак українці – не лише робочі руки. Це ще й успішні підприємці. За даними Польсько-української господарської палати, наприкінці травня 2022 року в Польщі працювало 22344 підприємства з українським капіталом, третина з яких зареєстровані у Варшаві. Найпопулярнішими видами бізнесу є перукарні та фірми ІТ. У Польсько-українській господарській палаті наголошують, що до Польщі потрапило багато талановитих і висококваліфікованих людей, якісних фахівців, чиї компетенції неможливо змарнувати.

Тож і в Господарській палаті експерти виокремили основні кроки, завдяки яким системний підхід органів центральної влади та місцевого самоврядування допоможе підтримати бізнес та сприяти професійній активізації мігрантів:

  • зміцнення мовних навичок біженців (підвищення рівня знань польської мови, що дозволяє працювати);
  • забезпечення житлом та забезпечення можливості догляду за дітьми;
  • надання психологічної підтримки дітям, які втекли від війни.

Джерело: deloitte.com
Головне фото: Canva

Читайте також на ua.pl:

Бізнес у Польщі: як українські програмісти можуть отримати гроші на свій стартап

ІТ-курси для українців: у Польщі пропонують безкоштовно потрапити у сферу комп’ютерних технологій

На що маєш право, розкаже “Дія.Бізнес” – у Варшаві відкрили консультаційний центр

Українців вчитимуть тестувати програмне забезпечення: безкоштовний курс

Податкові консультації у Польщі: де українцям радять безкоштовно?

Andriy Matviiv
Andriy Matviivhttps://ua.pl/
Журналіст, редактор, фотограф, сценарист. Живу у Києві, до цього мешкав у західноукраїнському місті Рівному. У медіа – з 2000-го року. Маю досвід роботи у всіх видах медіа – був редактором відділу в газеті, вів авторську програму на радіо, розробляв концепцію та був редактором сайтів, займався різноманітними телевізійними проектами – від написання сценарію – до монтажу. Одружений, маю доньку.
RELATED ARTICLES
- ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА -spot_img

Найпопулярніше

недавні коментарі