У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбудуться парламентські вибори та загальнонаціональний референдум. Цього дня поляки обиратимуть новий склад Сенату та Сейму, а також дадуть відповіді на чотири запитання, визначених діючою владою. Про що саме йдеться, читайте у матеріалі ua.pl.
Читайте також: “Геноцид українців”, “росія – спонсор тероризму”, “вступ до НАТО”: як польський парламент наближає перемогу України
Парламентські вибори у Польщі відбудуться 15 жовтня з 7:00 до 21:00.
Цього дня поляки мають визначитися, які політичні сили виконуватимуть у країні законодавчу функцію упродовж наступних чотирьох років. Саме на такий термін у Польщі обирають парламент. Він є двопалатним та складається із Сейму (нижня палата – 460 депутатів) та Сенату (верхня палата – 100 сенаторів).
Сейм ухвалює закони та здійснює контроль за державними органами, зокрема Радою міністрів. Вища контрольна палата підпорядковується Сейму як найвищий контрольний орган в державі. Основним завданням Сенату є спільне формування польського законодавства разом із Сеймом.
Виборчий кодекс передбачає пропорційну виборчу систему до Сейму та мажоритарну – до Сенату. До Сейму потраплять партії, котрі наберуть щонайменше 5% голосів виборців, а також партійні коаліції – 8% голосів.
Ознайомитися зі списками кандидатів на цьогорічних виборах можна на сайті Державної виборчої комісії (Państwowa Komisja Wyborcza) за посиланням.
Серед кандидатів, зокрема, правляча партія «Право і Справедливість» («Prawo i Sprawiedliwość») та опозиційні «Громадянська коаліція» («Koalicja Obywatelska»), «Конфедерація» («Konfederacja»), «Нова Лівиця» («Nowa Lewica»), «Третій шлях» («Trzecia Droga») тощо.
Нагадаємо, у неділю, 1 жовтня, у Варшаві відбувся «Марш мільйона сердець», ініційований «Громадянською платформою» Дональда Туска, вона ж «Громадянська коаліція». Участь в акції, за даними організаторів, взяли понад мільйон осіб з різних куточків Польщі. Вони пройшли центральними вулицями столиці, несучи прапори Польщі та Євросоюзу, а також плакати з політичними гаслами. До маршу долучився і мер польської столиці Рафал Тшасковський.
Варто зазначити, що голосувати на парламентських виборах у Польщі можуть лише особи з польським громадянством. Хоча на початку цього року соцмережами ширилася інформація, нібито на це мають право і українці, котрим присвоєно номер PESEL. Мовляв таким чином українські біженці зможуть впливати на політичну ситуацію у країні, котра надала їм прихисток. Очевидно, такі фейки поширювали ті, кому дуже кортить посварити поляків з українцями.
Разом з парламентськими виборами 15 жовтня має відбутися і загальнопольський референдум, під час якого виборці мають відповісти на такі чотири запитання:
- Чи підтримуєте ви продаж державних активів іноземним структурам, що призводить до втрати поляками контролю над стратегічними секторами економіки?
- Чи підтримуєте ви підвищення пенсійного віку, зокрема відновлення пенсійного віку до 67 років для жінок і чоловіків?
- Чи підтримуєте ви усунення бар’єру на кордоні між Республікою Польща та Республікою Білорусь?
- Чи підтримуєте ви допуск тисяч нелегальних мігрантів з Близького Сходу та Африки в рамках механізму примусового переселення, нав’язаного європейською бюрократією?
Більше інформації про цей референдум – тут.
Джерела: gov.pl, pkw.gov.pl, eures.praca.gov.pl
Головне фото: Canva
Читайте також:
Тимчасовий захист для українських біженців у Польщі продовжили: зміни до спецзакону
Пенсійні фейки: за яких умов українці насправді можуть мати мінімальні виплати у Польщі?
Сміливість бути другом: для чого польське керівництво активно відвідувало Україну після 24 лютого?
