Те, що Польща для України сьогодні є найбільшим другом – це не просто гарна фігура мови. Дружба – термін емоційний. Але саме Республіка Польща, окрім всієї допомоги біженцям і постачання зброї ЗСУ, насправді має статус найбільшого політично-дипломатичного друга для України. Адже стільки публічних і офіційних закликів до цивілізованого світу, скільки зробив польський парламент у час війни, не робив жоден інший законодавчий орган. Днями Сейм знову підтримав Україну, причому у найбільш складному і принциповому питанні – вступі до НАТО. Але й раніше резолюції різних палат парламенту Польщі мали вплив на ту відчутну глобальну допомогу, яку нині має Україна у протистоянні агресору. Згадаймо, як польські депутати наближали українську перемогу.
Читайте також: «У темні часи видно світлих людей»: українці Любліна подякували полякам за допомогу
Найсвіжіший приклад – резолюція про членство України в НАТО, яку Сейм ухвалив 16 червня. «Враховуючи відданість українського народу та його суверенне право обирати власний шлях розвитку, Сейм Республіки Польща повністю підтримує європейські та євроатлантичні прагнення України», – йдеться у документі. І голосування за нього саме зараз – напрочуд вчасний крок. Оскільки вже 11-12 липня у литовському Вільнюсі має відбутись саміт НАТО, де питання України повинно стати ключовим. Зокрема, у Сеймі вважають, що на міжнародному форумі до України має бути застосована така ж процедура запрошення до Альянсу, як минулого року це відбулось із Фінляндією та Швецією. І хоча сам факт запрошення через активні воєнні дії – під питанням, політична підтримка та активна дискусія на найвищому рівні зараз максимально наблизить Україну до приєднання до НАТО, щойно війна завершиться.
27 січня 2022: Биття на сполох
При цьому, перший документ на підтримку України з’явився ще за місяць до початку повномасштабного вторгнення. 27 січня 2022 року, коли весь світ бачив накопичення російських військ на кордонах з Україною, нижня палата Національних зборів – Сейм – звернулась до урядів країн НАТО та Європейського Союзу із закликом «надати підтримку Україні, яка опинилася перед обличчям війни, та до твердої відповіді держав-членів Європейського Союзу та НАТО на агресію Російської Федерації». Попередити вторгнення, на жаль, резолюція не змогла, але, очевидно, вона могла сприяти розгортанню активної підтримки та постачання зброї для захисту у перші дні агресії.
3 березня 2022: Місце України – в Євросоюзі
Наступне колективне проукраїнське рішення польських обранців стосувалось не стільки повномасштабної війни, скільки політичних перспектив України. Адже 28 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. А вже 3 березня Сейм ухвалив Резолюцію про підтримку членства України у ЄС. Водночас, висловив «захоплення і повагу до незламності українського народу у боротьбі зі звірячою агресією». Цікаво, що це рішення обранці ухвалили шляхом акламації – без традиційного голосування, а через гучні оплески. Такий дуже рідкісний метод голосування має символізувати одностайну підтримку.
23 березня: путін – воєнний злочинець
Три тижні потому польський Сейм визнав дії росії в Україні воєнними злочинами і злочинами проти людства. Чи не найважливішим рядком документу стала фраза «загальнодоступні докази цих злочинів виправдовують визнання Володимира Путіна… воєнним злочинцем» – перше в світі подібне формулювання. Ця ж резолюція чи не вперше офіційно зафіксувала порушення прав людини в Україні.
7 квітня 2022: Дії росії – злочин геноциду в Україні
Наступне формулювання у оцінці польських законотворців дій країни-агресора було не менш категоричне. У резолюції від 7 квітня депутати Сейму одноголосно засудили «злочини геноциду в Україні». У цьому ж документі вони закликали створити міжнародну слідчу комісію з розслідування «геноциду, вчиненого під час воєнної агресії Росії в Україні». Ще один важливий для нас меседж – вимога до цивілізованого світу «негайно припинити членство Росії в усіх міжнародних організаціях, які охороняють сучасний правопорядок і безпеку».
2 грудня 2022: Баталії за визнання росію державою, що підтримує тероризм
За півроку після ухвалення останньої польської резолюції росія почала нову стадію війни проти українців. 10 жовтня ракети прилетіли у центр Києва, після чого агресор почав масово прицільно бити по інфраструктурних та енергетичних цивільних об’єктах. Одночасно вбиваючи мирних українців. Світ мав реагувати. І першою серед країн знову була Польща. Щоправда, цього разу ухвалення резолюції було не настільки одностайним. 2 грудня 2022 року Польський Сейм не зміг ухвалити резолюцію, яка визнає росію державою, що підтримує тероризм. Хоча верхня палата парламенту – Сенат – ще 26 жовтня одностайно, 85 голосами, визнав владу російської федерації терористичним режимом. Стримування у Сеймі була пов’язана із поправкою, відповідно до якої відповідальність за збиття малайзійського літака у 2014 році та за катастрофу літака з польським президентом Лехом Качинським у Смоленську в 2010 році була покладена на росію. Зміна тексту прямо у залі не сподобалась опозиції, тому голосування не відбулось.
14 грудня 2022: Успіх з другої спроби
Але вже 14 грудня резолюція із цією правкою від правлячої партії «Право і справедливість» знову з’явилася у залі парламенту. У ній йшлося, що «Російська Федерація та підпорядковані їй структури і збройні формування здійснюють акти терору проти цивільної інфраструктури, страти без суду і слідства та викрадення людей, сексуальне насильство і тортури, виривання дітей з родин з метою їхньої русифікації, масові депортації населення, примусовий призов громадян України до російських збройних сил та грабунок майна. Росія неодноразово порушує Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими». Опозиція за документ не голосувала.
1 грудня 2022: Сейм вшанував пам’ять жертв Голодомору
А до цього нижня палата проголосувала ще за одне важливе рішення. Ввечері 1 грудня депутати ухвалили резолюцію з нагоди 90-х роковин Голодомору в Україні 1932-33 років. Цей символічний крок яскраво доповнював рішення інших європейських парламентів, які протягом і минулого, і цього року визнавали Голодомор геноцидом українського народу.
15 квітня 2023: Польща – за створення спеціального трибуналу
А вже у 2023 році Сейм висловився за створення спеціального трибуналу для розслідування російських злочинів проти України. У відповідній резолюції зазначалось, що «необхідно належним чином забезпечити докази, тому Сейм підтримує всі ініціативи щодо цього, зокрема створення Міжнародного центру з переслідування за злочини агресії».
Яке значення мали ці резолюції?
Хоча більшість резолюцій, наведених вище, не мали прямих практичних наслідків, їхнє символічне та політичне значення важко переоцінити, вважає український політолог Ігор Озадовський:
– Саме Польща стала однією з перших країн, які відкрили шлях для повноцінної допомоги Україні. Резолюції свідчать про відкритість до діалогу щодо минулого та майбутнього між двома країнами. Увага до російських воєнних злочинів, визнання дій окупантів геноцидом, а самої росії – спонсором тероризму – створюють підвалини для притягнення агресора до відповідальності. В умовах, коли світ не поспішає з покаранням росії, вага таких заяв тільки зростає. Польща показує себе як надійний і послідовний партнер. Резолюції Сейму формують основу для довгострокових позитивних відносин з Україною та демонструють готовність держави брати на себе лідерство в складних геополітичних питаннях.
Читайте також:
Тимчасовий захист для українських біженців у Польщі продовжили: зміни до спецзакону
“Скажи, хто твій друг…”: Польща – незмінний лідер рейтингу “друзів України”
Посольство України у Польщі відновило роботу своїх інфоліній: за якими номерами телефонувати?
