Цього року Вербна неділя у Польщі припадає на 24 березня. Тут її називають Пальмовою (Niedziela Palmowa) за назвою головного атрибута цього свята – пальмових гілок, якими встеляли дорогу під час в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим. Оскільки у Східній Європі пальми не ростуть, їх заміняють вербовими гілками, які прикрашають самшитом, барвінком, тисом, квітами та стрічками. Такі букети поляки називають «Palmy Wielkanocne». Тут навіть склалася традиція влаштовувати конкурси на найкрасивішу або найвищу «пальму». Більше про це – у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Великдень у Польщі: що означають баранці у пасхальному кошику та чому понеділок – Поливаний?
Як відомо, з Вербної неділі розпочинається Страсний тиждень – останній перед Великоднем. Цього дня у храмах читають євангельський опис зустрічі Христа в Єрусалимі, а також освячують «пальми». Їх завчасно купують або ж виготовляють власноруч. Тож нині на вулицях міст часто можна побачити точки продажу цих яскравих букетів.
Продають їх і на щорічних великодніх ярмарках, про які портал ua.pl розповідав у попередній публікації. Під час таких заходів можна також навчитися створювати «пальму».
Такі ж майстер-класи влаштовують і в дитсадках, школах, при музеях, громадських організаціях тощо. Крім того, в інтернеті не бракує навчальних відеозаписів.
Традиційні польські «великодні пальми» хоча й не схожі на ті, що ростуть на Близькому Сході, однак символізують одне й те ж – радість і тріумф. Сама ж верба, без якої не буває польської «пальми», є символом життєвих сил та життя, яке щороку відроджується. Раніше люди вважали, що квітучі вербові гілки – «котики» – мають благодатну силу, адже з’являються найраніше навесні й несуть надію на відродження життя. А після того, як вербу почали освячувати в церкві, вона набула ще й сакрального значення.
З «великодньою пальмою» було пов’язано багато повір’їв і звичаїв. Освячені гілки приносили додому та «били» ними своїх рідних, як це прийнято і в Україні – аби людина була здоровою і сповненою енергії.
Таку вербу зберігали за іконою упродовж року як оберіг дому, його мешканців та господарства. Вербові гілки клали у вікна під час грози, щоб захистити будівлі від блискавки та пожежі. Ними постукували худобу, яку навесні вперше виганяли на пасовище. Їх клали під першу борозну під час оранки – щоб захистити посіви від висихання, граду, шкідників і забезпечити високі врожаї, а також у вулики – аби бджоли добре розмножувалися і давали багато меду. Коли ж наставав час готувати нову «пальму», попередні вербові гілки спалювали.
Нині під час святкування Пальмової неділі часто влаштовують конкурси на найкрасивішу або ж найвищу «пальму». Такі заходи відбуваються переважно у костелах після богослужінь, а також під час передвеликодніх ярмарків. Приміром, на центральній площі Кракова 24 березня оберуть найкрасивішу «пальму», а в містечку Lipnica Murowana Малопольського воєводства – найвищу. Як зазначають організатори, рекордною на цьому конкурсі була аж 30-метрова композиція.
Більше про традиції Вербної неділі у Польщі читайте тут.
Головне фото: Canva
Читайте також:
Церковний календар: у ПЦУ та УГКЦ визначилися, коли святкувати Різдво та Великдень
Календар державних вихідних у Польщі 2024 року
Беатифікація Ульмів: у Польщі цілу родину проголосили блаженними
І в горі, і в святі: поляки підтримали українських біженців великодніми сніданками (фото)
