Понеділок, 15 Квітня, 2024
spot_img
додомуUAЖиття у ПольщіВеликдень у Польщі: що означають баранці у пасхальному кошику та чому понеділок...

Великдень у Польщі: що означають баранці у пасхальному кошику та чому понеділок – Поливаний?

Нині Римо-Католицька Церква готується до Великодня. Яких традицій дотримуються у Польщі у передпасхальні дні, що католики кладуть до кошика для освячення у храмі, які звичаї не пов’язані з християнством, але все ж є невід’ємним атрибутом цього періоду, та чим відрізняється святкування у католицизмі та православ’ї. Про це порталу ua.pl розповів отець Якуб Гонцяж з Ордену Проповідників (домініканців).

Читайте також: Календар державних вихідних у Польщі 2024 року

«Зараз ми маємо такі дні, котрі називаються Пасхальним триденням. Тобто все починається у четвер ввечері і закінчується у неділю ввечері. Це, можна сказати, одна Літургія, велика подія, одне святкування. Все починається з Вечері Господньої у четвер, коли Ісус з апостолами зібралися разом. Тоді були встановлені два таїнства – Євхаристії та священства, котрі особливим чином згадують у четвер ввечері. Натомість у п’ятницю та суботу немає Служби Божої. Йдеться про те, що, згідно зі старим єврейським звичаєм, ми рахуємо літургічно дні від вечора. Тобто до заходу сонця у суботу не повинно бути жодних літургічних дій», – зазначає о. Якуб.

о. Якуб Гонцяж OP. Фото: з архіву священника

Вечір перед Великоднем має назву Пасхальна Вігілія, тобто очікування Воскресіння Ісуса Христа. Це, власне, і є початком святкування.

Літургія Пасхальної Вігілії. Фото: Dominikanie Służew / Facebook

Після Пасхальної Вігілії прийнято освячувати великодні кошики. Однак у Польщі склалася цілком незвична традиція, коли освячення кошиків у парафіях може відбуватися упродовж усього дня суботи – від самого ранку і до вечора. Це не за правилами Церкви, однак змінити цю традицію наразі практично неможливо, – вважає священник.

Що кладуть католики до великоднього кошика?

Римо-католики не випікають паски, як це прийнято у православних християн, натомість кладуть до кошика хліб та іншу випічку, найчастіше так звані «бабки». Тісто у них схоже на паски, але вони мають іншу форму. Традиційно у кошику мають бути яйця, ковбаса чи шинка, сіль та хрін.

Фото: Canva

Особливим атрибутом великоднього кошика є фігурки баранців – Baranek Wielkanocny. Їх часто випікають з того ж тіста, що й «бабки», або ж виготовляють з цукру чи воску. Такі баранці (або ж ягнята, агнці) є символом Агнця Божого, тобто Ісуса Христа. Це традиція єврейської Пасхи, яку розвинуло і якій надало нового значення християнство.

Фото: Canva

Коли народ Ізраїля виходив із неволі з Єгипту, Мойсей сказав усім, аби кожна родина зібралася вдома, щоб вони зарізали однорічного баранця і його кров’ю помазали двері своїх помешкань. І там, де буде знак крові на дверях, ангел смерті не вбиватиме нікого. Тобто кров агнця захищає перед смертю. Власне, це стало щорічним єврейським обрядом – різати баранця перед Пасхою.

Натомість християни перейняли цю традицію у тому розумінні, що вбитий агнець – це символ, знак справжнього Агнця – Ісуса Христа, котрий захищає нас від смерті вічної, бо Він переміг смерть. Відтак в пам’ять про ті події до великоднього кошика у Польщі кладуть фігурки баранців.

«Продукти, котрі я згадав, є традиційними, і вони офіційно виступають в молитві освячення кошиків. Яйця є знаком життя. У Польщі прийнято ділитися освяченими писанками, на зразок того, як діляться оплатками (opłatki – дуже тонкі білі пластинки хліба) під час Різдвяної Вігілії. М’ясо – це асоціація з агнцем. Випічка, хліб – знак Євхаристії. Сіль – як те, що зберігає свіжість. Хрін особливого символу не має, однак його прийнято вживати з ковбасами під час великоднього сніданку», – розповідає о. Якуб Гонцяж.

Тим часом фігурки зайців (чи кроликів), котрі масово з’являються у продажу перед Великоднем, є комерційною традицією, котра походить із язичницької Європи, і це ніяк не пов’язано з християнськими традиціями, – зазначає о. Якуб. Тобто це більшою мірою маркетингова історія, коли людям пропонують використовувати зайців для привітання з Великоднем.

Четвер – Великий, понеділок – Поливаний

Чистий Четвер, як його називають православні християни, у католиків – Великий (Wielki Czwartek). Саме в цей день не прийнято наводити лад у помешканнях, тобто прибирання та прикрашання дому до свята, зокрема, у Польщі, не прив’язано до якогось конкретного дня тижня.

Великими називають також п’ятницю та суботу перед Пасхою. П’ятниця також вважається днем суворого посту. Це означає, що в цей день не можна вживати м’яса, а також слід обмежити кількість їжі – дозволяється лише один раз на день поїсти досита, тим часом інші порції упродовж дня мають бути меншими.

Натомість у Польщі існує звичай Поливаного понеділка (Lany Poniedziałek), коли на другий день Великодня на вулицях влаштовують масові поливання один одного водою. Раніше, зазвичай, у селах саме хлопці поливали дівчат, котрі їм подобалися, відтак для дівчини це було проявом уваги. Нині ж такі розваги влаштовують хіба що діти у Львові для привернення уваги туристів. Вдома ж ця традиція може проявлятися покроплюванням водою членів сім’ї. 

«Хоча з християнством це не пов’язано, – каже о. Якуб. – Можливо, хтось і асоціює це з освяченням води чи хрещенням, але це не так. До того ж, ніде в католицьких країнах, окрім Польщі, а також західної України, такої традиції нема».

Читайте також:

Церковний календар: у ПЦУ та УГКЦ визначилися, коли святкувати Різдво та Великдень

Польські традиції у лютому: чому четвер – масний, а середа – попільна?

І в горі, і в святі: поляки підтримали українських біженців великодніми сніданками (фото)

“Історії з двох реальностей”: у Польщі видадуть “Листи з України” братів-домініканців про перші 100 днів війни

Oksana Matviiva
Oksana Matviivahttps://ua.pl/
Редактор порталу ua.pl. До Польщі потрапила у зв’язку з війною. В Україні працювала спочатку журналісткою – з 2007 року, згодом – медіа-аналітиком. Робота з ua.pl особлива тим, що не є працею як такою. Це життя, в якому кожен з тих, про кого ми пишемо, намагається бути корисним у цій новій реальності. Щиро захоплююся такими українцями і безмежно вдячна полякам, котрі так щедро нам допомагають. Вивчала українську філологію, літературну творчість та журналістику в Національному університеті «Острозька академія».
RELATED ARTICLES
- ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА -spot_img

Найпопулярніше

недавні коментарі