Учора, 29 січня, не стало Дмитра Павличка – поета, перекладача, громадського та політичного діяча, Героя України. З Польщею його пов’язують, зокрема, три роки роботи на посаді посла України у цій державі, спорудження у Варшаві пам’ятника Тарасу Шевченку, не один десяток віршів, написаних польською мовою, а також переклади творів польських письменників. Автору відомих рядків про «Два кольори» було 93 роки. Якою він бачив Польщу – у матеріалі ua.pl.
«Червоне – то любов, а чорне – то журба… Пішов із життя український поет, громадський і державний діяч, Герой України Дмитро Павличко. Його пам’ятатимуть як одного з авторів Декларації про державний суверенітет України й організаторів українського національного руху. І звісно, як видатного поета. Вічна пам’ять!» – написав президент Володимир Зеленський.
Читайте також: Автор “Листів з України” отець Ярослав: “Поляки та українці подібні – коли бачимо страждання інших, серця відкриваються”
Життя українського патріота Дмитра Павличка від народження пов’язане з Польщею. Він з’явився на світ 28 вересня 1929 року у селі Стопчатів – на той час Коломийського повіту Станиславівського воєводства Польської Республіки, нині це Косівський район Івано-Франківщини. Початкову освіту здобував у польськомовній школі.
Після закінчення у 1953 році Львівського університету свою літературну діяльність поєднував з громадсько-політичною. Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»), після переїзду до Києва працював у секретаріаті Спілки письменників України. Упродовж 1971–1978 років редагував журнал «Всесвіт». При цьому з 1954 до 1990 року був членом комуністичної партії радянського союзу, а після – народним депутатом України (1990-1994, 1998–1999 роках) та послом України у Словаччині (1995-1998 рр.).
Весною 1999 року Дмитро Павличко був призначений на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща. Завдяки його клопотанню в центрі Варшави за півкілометра від знаменитих Варшавських Лазенок (Łazienki Królewskie) в березні 2002 року було споруджено пам’ятник Тарасові Шевченку. До слова, саме Павличко був першим головою Товариства української мови імені Тараса Шевченка, створеного у Києві 1989 року.
Під час Саміту голів парламентів країн Центральної і Східної Європи у червні 2019 року Дмитро Павличко так висловився про Польщу:
«Для мене Польща ніколи не була і не є лише брамою континенту. Завжди була і сьогодні залишається головним архітектором свідомої, пробудженої і об’єднаної Європи», – йдеться у повідомленні польського Сейму.
У доробку українського поета – вірші і польською мовою. Зокрема, збірки «Tajemnica twojej twarzy» («Таємниця твого обличчя») 1979 року, «Istota rzeczy i inne wiersze» («Суть речей та інші вірші») 1980-го чи двомовна «Наперсток / Naparstek» 2000-го, у якій одна й та ж поезія написана і українською, і польською.
Крім того, серед спадщини Павличка-перекладача – антологія польської поезії «50 польських поетів» того ж таки 2000 року.
А напередодні Дня Незалежності Польщі, 10 листопада 2015 року, українські дипломати привітали польський народ, виконавши гімн Польщі обома мовами.
На українську текст переклав саме Дмитро Павличко:
«Ще не вмерла наша Польща,
Якщо ми живемо.
Що в нас видерли насильно,
Збройно відберемо.
Маршем руш, Домбровський,
З чужини до Польщі
Здобувать свободу
Для свого народу»,
– співали тоді дипломати.
Висловлюємо щирі співчуття рідним Дмитра Павличка.
Вічна і світла пам’ять Героєві України.
Читайте також:
Одна смерть на дві країни: прах загиблого добровольця покоїтиметься і в Україні, і в Польщі
Прощання з Героєм: у Варшаві поховали Даніеля Штибера, котрий загинув на війні в Україні
