Відносини України та Польщі – це багатовікова історія, в якій немає певної однозначності. То ці дві держави воюють між собою, то вже об’єднуються проти спільного ворога. То намагаються поширити один на одного свою мову й культуру, то рятують сусіда грошима і товарами. Але завжди було щось або хтось, хто об’єднував два народи. Ми на ua.pl розпочинаємо цикл історій людей, які своїми діями так чи інакше зближували Україну та Польщу протягом непростих для обох країн часів.
Яскравим прикладом мінливості спільної історії є польський магнат, русин за походженням – Єжи, він Юрій Немирич (1612 – 1659). Шляхтич, який намагався у надскладні для молодої козацької України у XVII столітті на рівних з іншими учасниками автономних правах долучити її до потужної на той час Речі Посполитої. Тим самим, фактично, вперше зробити Україну, яка прагнула до власної державності і самостійності, частиною цивілізованої Європи… Але й сам загинув від рук українців.
Стародавній рід Немиричів походить з Новгородської республіки (першого і чи не єдиного справді демократичного формування на території сучасної росії). У XV столітті вони переселилися до Великого князівства Литовського. Згодом стають однією з наймогутніших родин Речі Посполитої, формуючи тогочасну шляхетську владу разом із родами Острозьких, Вишневецьких, Радивилів, Конєцпольських тощо.
Читайте також на ua.pl: “Скажи, хто твій друг…”: Польща – незмінний лідер рейтингу “друзів України”
Юрій Степанович Немирич народився 1612 року в селі Черняхові поблизу Житомира. Вчився у голландських Лейдені та Амстердамі, а також у Базелі, Падуї, Оксфорді, Кембриджі, Сорбонні. Тривале життя в Європі, очевидно, й сформувало його як прихильника республіканської форми правління державою.
У Європі із православної віри перейшов у протестантство. Після повернення в Україну магнат володів 12 містечками та 75 селами у Правобережній Україні, а під час козацького повстання 1648 року під проводом Богдана Хмельницького брав участь на стороні польської шляхти. Але згодом став союзником угорського князя Юрія Ракоци, який разом зі шведським військом окупував значну частину Польщі.
У 1657 році Юрій Немирич не лише повертається у православ’я, а й стає вагомою політичною фігурою козацької держави. Після смерті Богдана Хмельницького у тому ж році Немирич стає соратником гетьмана Івана Виговського – після зради московитів виступає за денонсацію Переяславських угод, бере участь у переможній битві проти московських військ під Конотопом 1659 року тощо.
Але славетна битва була пізніше. А до цього у пошуках союзників в боротьбі проти москви керівництво тогочасної України звертається до Речі Посполитої. І тут політична зрілість Немирича дається взнаки – він разом із полковником Павлом Тетерею стає одним з ініціаторів та, сучасною мовою, лобістом Гадяцької унії (16 вересня 1658 року).
Цей унікальний документ, фактично, визнав козацьку державу як частину федерації трьох держав – Корони Польської, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського – воно, у свою чергу, утворювалось Чернігівським, Київським та Брацлавським воєводствами.
Сам Немирич на той момент ставав канцлером Великого князівства Руського. Причому, не без участі Немирича проголошували вільне книгодрукування, створення нових академій та шкіл із вільним викладанням, інші свободи, включаючи власну армію, суд, гроші.
Цим планам сповна реалізуватись не судилося. Козацька старшина, яка після Хмельниччини не могла змиритись із братанням з Польшею, у боротьбі за булаву виступила проти Виговського. Серед них – й легендарні учасники повстання Хмельницького Іван Сірко та Іван Богун. Допомогли й тиск та інтриги московських бояр.
Гадяцька угода так і не набула повної сили. А Немирич загинув від рук українських козаків на Чернігівщині. Після чого Виговський втратив владу, яку ще намагався повернути згодом, але невдало…
Читайте також на ua.pl:
«Століття минуло, а ворог той самий»: у Польщі відзначили Свято війська
Сенат Польщі одноголосно ухвалив резолюцію про підтримку України
“Разом переможемо”: представники польської влади привітали Україну з Днем Незалежності
Анджей Дуда у Києві: “Як Гданськ чи Люблін є частиною Польщі, так і Крим – це Україна”
Перший світанок Другої світової: у Польщі відзначають 83-ю річницю початку війни
