Неділя, 14 Липня, 2024
spot_img
додомуUA"Від деяких пісень наших дітей ми плачемо всім колективом" - продюсер Руслан...

“Від деяких пісень наших дітей ми плачемо всім колективом” – продюсер Руслан Квінта

До війни Руслана Квінту в Україні знали як успішного продюсера, автора величезної кількості хітів для зірок першої величини. Чого лише варта його найвідоміша «Одна калина» у виконанні Софії Ротару. А ще він – музичний продюсер «Голосу країни». Однак, як і в інших артистів, 24 лютого все змінило. Попри війну, відсутність заробітків та інші труднощі продюсер вирішив продовжувати робити те, що може і добре вміє. Тобто «запалювати зірки». Він засновує дитячі фестивалі, куди запрошують змагатися й українських вокалістів. Перший «United Kids Festival» відбувся цього літа у Болгарії, наступний вже восени провели у польському місті Забже. Аби дати можливість дітям не втратити надії, не забути те, про що вони мріяли до війни… Як змінилося життя українських зірок, які пісні обирають тепер українські діти та що має робити кожен, аби вписатися у цей новий трансформований світ, Руслан Квінта розповів в інтерв’ю ua.pl.

Читайте також на ua.pl: Дитячим співом – про недитячі речі: український хлопчик переміг у вокальному конкурсі в Польщі

– Ви є головою журі на дитячому конкурсі у Польщі. Дитячі творчі конкурси існували завжди. Але наскільки зросла їхня роль зараз, під час того, як на Батьківщині цих дітей почалася війна?

– Для мене головна мета цього фестивалю – це збереження української культури на території інших країн! Для дітей – це зміна їхнього фокусу в напрямку надій і мрій. Треба дати їм можливість зрозуміти, що вони – це майбутнє. Хотілося б, щоб голос їхній був почутий в ці непрості для нашої країни часи. І не просто почутий, а щоб в інших країнах зрозуміли, наскільки талановиті діти народилися в Україні. Тому такі конкурси сьогодні – це дуже важливо для розвитку дітей і їхнього майбутнього. Адже участь у творчому процесі надихає і дає дитині віру у майбутнє. До того ж, мистецтво має міцний психотерапевтичний ефект. Адже багато дітей постраждали від війни: бачили смерть та руйнування. Це не могло не позначитись на дитячій психіці. І треба їх виводити з стану страху та пригнічення.

Цей факт війни якось позначився на самих конкурсантах? Тобто, чи стали вони співати більш сумні або більш патріотичні пісні? Чи беруть діти у свій репертуар російськомовні композиції?

– Ми даємо можливість співати дітям все, що вони бажають. Ті пісні, в яких вони розкривають свою душу і талант. Я спостерігав таку тенденцію, що конкурсанти на нашому фестивалі не співають російськомовні пісні, навіть не пропонують. І це відбулося якось само собою. Ми не давали жодних вказівок. Звичайно, є і сумні пісні, від яких в мене самого мокрі очі. І це саме те, що я шукаю! Від деяких пісень, виконаних дітьми, ми тут плачемо всім нашим колективом, коли розглядаємо заявки.

«United Kids Festival» в Болгарії. Фото: Анастасія Войнікова / United Kids Festival / Facebook

Ми, люди творчі, всю цю війну дуже відчуваємо, тому що для нас це дуже непростий стан. Іноді і музики не хочеться! І для мене найкращі ліки – дати можливість собі щось написати і поділитися зі слухачем чи просто з друзями. Музика – надихає! Це її головна мета.

І, власне, те саме стосується професійних артистів. Тіна Кароль, наприклад, відмовилася виконувати на концертах свої хіти російською, включаючи перший мегахіт «Выше облаков». Чи багато артистів нині переходять винятково на україномовний репертуар?

– Так, справді, сьогодні музика змінюється і артисти змінюються теж… І я вже, як композитор, теж попрацював у цьому напрямку, на цих особливих емоціях. Так у мене народились такі пісні, як «Блакитні очі», яку заспівала Леся Нікітюк, «Тато», виконану El Кравчуком, «War in my home today» – Міка Ньютон. До речі, болгарська дівчинка Женя Крінчева, яка посіла друге місце на «United Kids Festival» у Болгарії, отримала від мене особистий приз – пісню «Fly». І зовсім нещодавно ця вокалістка з моєю піснею перемогла на конкурсі «Златні іскри» у Варні, що у Болгарії.

За Вашими відчуттями, чи всі артисти боляче переживають все, що відбувається в Україні? Чи хтось просто намагається використати момент для збільшення своєї популярності на темі патріотизму та війни?

– У кожного свій вибір і місія. Я не можу тут навіть щось коментувати, кожен робить так, як він хоче і бачить. Я роблю те, що вмію – це дати можливість дітям не втратити надії, не забути те, про що вони мріяли до війни.

Розкажіть, будь ласка, про Ваше 24 лютого? Чи вдалося адаптуватись жити у нових умовах? І де Ви зараз?

– Так, це дуже складний був період. Ми виїхали всією родиною. З нами була місячна дитина, яка народилась у брата моєї дружини, а також моя дочка. Їхали майже 40 годин на машині, поки дістались міста призначення. Зараз перебуваю у Болгарії. Тут проживає мама моєї дружини. Зараз виживати непросто всім. І я – не виняток. Але перші місяці війни намагався допомагати фондам, висилав гроші, також допомагав друзям, чим і скільки міг. На даний момент у мене немає заробітків. Витрачаю те, що заробив до війни. Я написав декілька пісень і подарував їх артистам, розуміючи, що в них самих зараз скрутне становище.

Шоу-бізнес зараз у стагнації. У мене був час задуматись, як діяти далі. Я не з тих людей, що падають у відчай. У житті не раз бував у скрутних ситуаціях і вибирався з них. Тому я вирішив відкрити свою справу – фестиваль. Поступово зібрав команду, з якою ми стали над ним працювати. І наш перший фестиваль відбувся у Софії влітку цього року. У мене не було спонсорів. Я все робив за власний кошт. Але результатами був дуже задоволений. Адже діти і процес творчості – завжди надихають. Під час фестивалю нам вдалося зібрати гроші для допомоги українцям. Потім наша команда наважилися провести другий фестиваль. Вже у Польщі. У подальшому планували проводити фестивалі у інших країнах. Моя команда над цим працює.

Руслан Квінта під час нагородження переможців конкурсу «United Kids Festival» у Забже. Фото: Анастасія Войнікова / United Kids Festival / Facebook

Відомо, що культура та шоу-бізнес одна з тих сфер, які сильно постраждали від повномасштабної війни. А всі артисти також залежні від зарплати, кредитів, оренди студій тощо. Чи вдалося, на Вашу думку, українському шоу-бізу трохи вилізти із цієї ями? За рахунок чого зараз вони можуть виживати?

– Тільки бажання вижити дає нам можливість рухатися далі. Зараз це дуже непросто, але це відкриває нові можливості. Треба розуміти також, що світ змінюється, і того, що було раніше, більше не буде. Життя інше – і ми теж! Але я переконаний у тому, що ми станемо ще сильніше! Треба працювати над собою, щоб вписатися у цей новий трансформований світ. Це дуже непросто. І мова не тільки про матеріальну сторону життя. Мова йде про духовність.

Вам особисто вдалось розширити власний ринок, тобто знайти зарубіжних артистів, для яких Ви готові писати музику?

– Я їх не шукаю, все в процесі мого шляху, такий мій вибір.

Сьогоднішній головний ефір українських топових каналів, в тому числі «1+1» це інформаційний марафон «Єдині новини». Як вважаєте, чи вже настав час повертати на телебачення неполітичні програми та шоу. Зокрема, й «Голос країни»…

– Так, люди чекають свої улюблені програми і шоу, це зрозуміло. Адже це дає надію, що війни закінчуються. Люди на якусь мить поринають у свої приємні спогади – а це іноді ніби ліки. І це важливо! Я вірю, що все повернеться обов’язково!

Andriy Matviiv
Andriy Matviivhttps://ua.pl/
Журналіст, редактор, фотограф, сценарист. Живу у Києві, до цього мешкав у західноукраїнському місті Рівному. У медіа – з 2000-го року. Маю досвід роботи у всіх видах медіа – був редактором відділу в газеті, вів авторську програму на радіо, розробляв концепцію та був редактором сайтів, займався різноманітними телевізійними проектами – від написання сценарію – до монтажу. Одружений, маю доньку.
RELATED ARTICLES
- ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА -spot_img

Найпопулярніше

недавні коментарі