До Польщі знову залітала російська ракета. Це зафіксувало Оперативне командування країни 24 березня, коли росіяни масовано атакували українські міста. Частина ракет тоді летіла на Львівщину, й одна з них увійшла у повітряний простір над Люблінським воєводством. Це тривало 39 секунд, однак польські військові вирішили її не збивати. Про те, з чим пов’язане таке рішення та як коментують інцидент у Польщі та за її межами, – в огляді ua.pl.
Читайте також: Міністр оборони Польщі закликав жителів країни не оприлюднювати інформацію про переміщення військ у рамках навчань НАТО
Що сталося?
Під час масованої російської атаки на українські міста 24 березня одна з ракет порушила повітряний простір Польщі над Люблінським воєводством. Про це повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі (Dowództwo Operacyjne).
«Інформуємо, що 24 березня цього року о 4:23 сталося порушення повітряного простору Польщі однією з крилатих ракет, запущених цієї ночі дальньою авіацією російської федерації. Цілями ударів були місцевості Західної України. Об’єкт увійшов у польський простір поблизу міста Осердув (Люблінське воєводство) і пробув там 39 секунд. Протягом усього польоту за ним спостерігали військові радари. Сьогодні вночі були запущені всі необхідні процедури для забезпечення безпеки польського повітряного простору. Зокрема, була активізована польська та союзницька авіація. Польське військо постійно моніторить ситуацію на території України та залишається в постійній готовності до забезпечення безпеки повітряного простору Польщі», – йдеться у повідомленні Оперативного командування через кілька годин після інциденту.
Пізніше цього ж дня речник Оперативного командування підполковник Яцек Горишевський під час брифінгу пояснив, чому ракету вирішили не збивати.
«Рішення було прийнято на основі інформації наших радіолокаційних систем. Оцінка траєкторії, швидкості та висоти польоту ракети показала, що вона залишить наш повітряний простір», – зазначив пан Горишевський, передає RMF24.
Він також додав, що спроба збити ракету передбачала б ризики для місцевих жителів, оскільки уламки впали б на їхню територію. А це дві тонни ваги ракети, з яких 400 кг – бойове навантаження, а також залишки ефектора, який використовують для збивання самої ракети.
За словами Яцека Горишевського, якби ракета прямувала вглиб Польщі, рішення про її збиття могло бути прийняте пілотами літаків F-16, котрі перебували на чергуванні.
«Оперативний командувач Збройних сил оцінює ситуацію і уповноважений приймати таке рішення. З іншого боку, пілот винищувача, навіть отримавши дозвіл збити таку ракету, може не робити цього, якщо він розуміє, що її уламки можуть впасти на лікарню або школу. Місце, в якому могло б дійти до такої стрілянини, також важливе при ухваленні рішень», – додав речник Оперативного командування.
Приблизний маршрут російських ударних дронів та ракет під час масованих атак у ніч на 24 березня візуалізувало видання Texty.org.ua. На інфографіці видно, як одна з ракет о 5:23 за київським часом пролетіла вздовж польсько-українського кордону та полетіла у напрямку міста Стрий Львівської області.
Як на інцидент відреагували у Польщі та за її межами?
Як повідомив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, у зв’язку з нічною масованою атакою території України у Польщі були задіяні всі системи протиповітряної оборони та повітряних сил.
Міністр також запевнив, що перебуває на зв’язку з президентом, прем’єр-міністром, міністром закордонних справ, а також з оперативним командувачем Збройних сил.
«Генерал Мацєй Кліш, який щоразу як оперативний командувач приймає рішення щодо конкретних дій, у цьому випадку також проаналізував ситуацію і прийняв найбільш правильне рішення. Він прийняв рішення, яке забезпечує безпеку Польщі. Кожна така ситуація розглядається індивідуально. Але якби були якісь ознаки того, що цей об’єкт прямує до якоїсь цілі на території Республіки Польща, його, звичайно, збили б і вжили б ще більш адекватних заходів. Кожну ситуацію окремо аналізує оперативний командувач і в кожному випадку приймає рішення», – зазначив Владислав Косіняк-Камиш. Відеозапис його звернення доступний на сайті телеканалу TVN24.
Поки Міноборони інформувало про обставини інциденту, у Міністерстві закордонних справ Польщі опублікували заяву про те, що вимагатимуть від росії пояснень у зв’язку з черговим порушенням повітряного простору Польщі. Для цього до МЗС викликали посла рф у Польщі Сєргєя Андрєєва. Однак той на зустріч не з’явився, – повідомили у відомстві.
«Посол російської федерації в Польщі Сєргєй Андрєєв не прибув сьогодні до МЗС, щоб пояснити інцидент із російською крилатою ракетою, яка порушила повітряний простір Польщі 24 березня. У Віденській конвенції чітко прописані обов’язки посла в країні перебування. Нам цікаво, чи виконує посол вказівки МЗС у Москві і чи здатний він належним чином представляти інтереси рф у Варшаві. Інформую про те, що дипломатична нота МЗС Польщі з проханням про роз’яснення щодо порушення польського повітряного простору буде передана в МЗС росії іншим шляхом», – повідомив 25 березня речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський, передає TVN24.
Сам Андрєєв заявив, що вирішив не з’являтися в МЗС Польщі через відсутність у польської сторони доказів причетності рф до інциденту 24 березня. Про це він повідомив російському пропагандистському агентству ТАСС.
Тим часом міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, під час якої поінформував про деталі інциденту з російською ракетою, а також про розпочаті у цьому контексті процедури.
«Глава польської дипломатії підкреслив, що це черговий випадок, коли дії росії, яка продовжує свою невиправдану та жорстоку агресію проти України, також загрожують безпеці країн-членів НАТО. Також обговорили шляхи посилення безпеки повітряного простору Польщі та союзників. Темою розмови була і майбутня зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, яка буде присвячена підготовці до саміту НАТО у Вашингтоні в липні цього року», – повідомили у польському МЗС 25 березня.
Заступник глави МЗС Анджей Шейна в ефірі RMF24 висловив думку, що порушення повітряного простору Польщі скоріше було навмисним актом.
«росія не хотіла нічого провокувати, вони знали, що якщо ракета просунеться далі вглиб Польщі, її зб’ють. Була б контратака. Це було заплановано, щоб перевірити міцність оборони та пильність польських збройних сил» – прокоментував Анджей Шейна.
Він також розповів, що у НАТО аналізують різні концепції, зокрема, можливість збиття ракет, які прямують у напрямку країн Альянсу, ще над територією України. Однак це мало б відбуватися за згодою української сторони та з урахуванням міжнародних наслідків – тоді ракети НАТО вражали б російські ракети поза територією Альянсу.
На черговий випадок потрапляння російської ракети до Польщі відреагували і в Пентагоні. Там запевнили, що США готові виконувати свої зобов’язання в межах альянсу НАТО та захищати союзні країни в разі загрози нападу, в тому числі пов’язаного з російськими ракетними обстрілами. Про це 26 березня повідомила заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх, передає Укрінформ.
«Я можу вам сказати те, що ця адміністрація неодноразово заявляла: ми захищатимемо кожен дюйм території НАТО. Якщо союзник НАТО зазнає нападу – ми, звісно, не хотіли б цього бачити – але ми будемо захищати кожен дюйм території Альянсу», – зауважила представниця Пентагону, коментуючи заяву польської сторони про можливість ураження російських ракет, які прямують у напрямку країн НАТО.
Нагадаємо, це вже не перший подібний випадок з порушенням російською ракетою повітряного простору Польщі. Зокрема, у листопаді 2022 року у селі Пшеводув Люблінського воєводства внаслідок падіння ракети загинули двоє громадян Польщі. У травні 2023-го у Міноборони Польщі повідомляли про розслідування щодо знайденого поблизу міста Бидгощ об’єкта, котрий може бути російською ракетою. Це сталося кількома місяцями раніше, однак тоді керівник Центру повітряних операцій не поінформував про інцидент вище керівництво країни та не вжив заходів щодо пошуку невпізнаного об’єкта. Появу невідомого об’єкта зі сторони України зафіксували і під час масованої ракетної атаки 29 грудня 2023 року. У зв’язку з цим президент Анджей Дуда тоді скликав термінову нараду.
Читайте також:
“Ми закликаємо міжнародну спільноту не припиняти допомогу Україні” – Анджей Дуда у Давосі
Тимчасовий захист українців у Польщі продовжили: президент Анджей Дуда підписав закон
