28 січня у Польщі набули чинності зміни до спеціального закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом у цій країні» від 12 березня 2022 року. Йдеться про тих українців, котрі приїхали до Польщі після 24 лютого минулого року, тобто воєнних мігрантів. Про те, які нові правила запровадили, а що лишили без змін, в інтерв’ю порталу ua.pl розповів юрист Пшемислав Ліс-Маркєвіч, котрий надає правову підтримку українцям у Польщі.
Читайте також: Про що найчастіше запитують українці під час юридичних консультацій у Польщі: збірка відповідей
Пане адвокате, чи мусять тепер мати номер PESEL усі українці, котрі приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року? Якщо особа раніше не подавала документи для його отримання, у який термін вона повинна це зробити?
Номер PESEL з позначкою UKR тепер обов’язковий для усіх, хто приїхав до Польщі після набрання чинності законом, тобто з 28 січня цього року і хоче скористатися тимчасовим захистом у Польщі. До цієї дати громадяни України, що прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року у зв’язку зі збройним конфліктом в Україні, отримували статус воєнного мігранта силою закону (через сам факт перетину кордону та перебування у Польщі), а PESEL-UKR слугував лише як підтвердження цього статусу.
Особи, котрі прибули після 24 лютого 2022 року як воєнні мігранти і наразі не мають номера PESEL-UKR, отримати його і не мусять, і вже не зможуть. При цьому статус воєнних мігрантів (отриманий силою закону) вони мають і надалі.
Від 29 січня 2023 року особи, що прибувають до Польщі і тут хочуть отримати тимчасовий захист (статус воєнних мігрантів), мусять зареєструватися, подавши заяву на отримання PESEL з позначкою UKR упродовж 30 днів після приїзду до Польщі. Без цього вони не отримають тимчасового захисту.
Якщо людина приїхала до Польщі і з якихось причин не хоче реєструватися тут як воєнний мігрант, це можливо?
У цьому випадку слід не плутати спеціальні положення з загальними. Ніхто не змушує людину користатися спецзаконом. Тобто усі громадяни України, котрі хочуть приїхати до Польщі на загальних умовах, як вони це робили до лютого 2022 року, мають на це право. Людина може приїхати до Польщі по безвізу на термін до трьох місяців, а потім подати заяву на отримання дозволу на перебування – у зв’язку з роботою, навчанням, тощо. Але коли хтось тікає від війни, тобто безпосередньо з місць бойових дій, не має закордонного паспорта, то заїде тільки як воєнний мігрант. І якщо хтось має біометричний паспорт, але дні по безвізу вже використані і при цьому людина тікає від війни, то також може заїхати як воєнний мігрант.
Чи залишається можливість перебувати за межами Польщі до 30 днів і зберігати статус UKR при цьому? Чи не змінили цей термін?
Ні, не змінили. Людина, котра виїжджає з Польщі будь-куди – не лише до України, але й до іншої країни Шенгенської зони на понад 30 днів, вона силою закону втрачає статус UKR. Якщо особа перетинає кордон зовнішній, тобто з Україною, Білоруссю, росією чи взагалі літаком, приміром, до Туреччини чи Канади, це фіксують наші прикордонники. Вони мають обмінятися відомостями з іншими установами, і цей статус буде скасованим автоматично. Але коли людина їде до Німеччини чи Чехії, то польська система не зафіксує це, відповідно статус UKR збережеться. Хіба що людина зареєструється в іншій країні Шенгену як воєнний мігрант, тоді польський статус UKR також скасують.
Чи прописаний у законі порядок оновлення статусу UKR – у випадку перебування за межами Польщі до 30 днів (у разі помилкового скасування статусу) та понад 30 днів? Та чи є обмеження у кількості разів оновлення статусу?
Так, прописаний і немає обмежень у кількості разів оновлення статусу. Коли людина в’їжджає до Польщі і через деякий час отримує тут номер PESEL зі статусом UKR, у цей момент призупиняється відлік днів безвізової квоти. Якщо ж пізніше вона виїхала за межі Польщі на понад 30 днів, то повернутися сюди зможе в рамках безвізового руху і оновити статус UKR, звернувшись до гмінної адміністрації (Urząd Gminy/Miasta). Але можуть і не поновити, наприклад, на тій підставі, що людина приїхала не з території, де тривають бойові дії.
Статус можна і не поновлювати, але тоді людина зможе легально перебувати тут лише ту кількість днів, котрі не були використані в рамках безвізу. Якщо таких днів не залишилося, треба або чекати, поки мине 90 днів після виїзду з Польщі, або оформляти візу і вже на цій підставі в’їжджати до Польщі.
У випадку перебування за межами Польщі до 30 днів людину не можуть позбавити статусу UKR. Припускаю, що таке може трапитися, приміром, через технічний збій. У такому випадку особа також має звернутися до адміністрації гміни з проханням відновити статус.
До якого часу діятимуть зміни, прийняті в рамках спецзакону?
Законодавством передбачені дві точки у часі: 24 серпня 2023 та 24 лютого 2024 року. Мова йде про те, що за законодавством Євросоюзу тимчасовий захист для українців у кожній з країн ЄС може бути наданий максимум на два роки з початку повномасштабного російського вторгнення. Польща надала тимчасовий захист спочатку на півтора року, але з можливістю продовження ще на півроку. Майже рік цього терміну вже минув. Чесно кажучи, я не уявляю, як наша влада дасть собі раду потім. Бо змінами до закону скасували ті норми, котрі хотіли запровадити. А саме особливий дозвіл на перебування у зв’язку зі статусом воєнного мігранта на три роки і можливість оформлення дозволів на перебування (karta pobytu) через дев’ять місяців після 24 лютого. Тобто нині про це у законі не йдеться.
Законотворці це пояснили тим, що наразі не мають уявлення, як опрацювати заявки такої великої кількості українців. Бо складно опрацювати 400 тисяч заяв на рік, а це середньостатистичне число усіх іноземців, котрі зверталися для оформлення карти перебування ще до війни. Тим часом лише від лютого 2022 року номер PESEL надали півтора мільйону українців. Крім того, зросла кількість заяв про дозвіл на перебування від білорусів та громадян інших країн, котрі також масово їдуть до Польщі, зокрема, індуси чи пакистанці.
Тобто кількість іноземців збільшується і зрозуміло, що управління не можуть впоратися з такою кількістю заяв. Думаю, це питання розглядатимуть у Брюселі щодо того, чи не створити окремих актів саме для українців. Бо це стосується не лише Польщі, а й інших країн Шенгенської зони, де також перебуває велика кількість українців через цю війну. Тобто на цей момент українці користуються електронним документом Diia.pl, а пізніше, думаю, влада прийме нові зміни до закону. Наразі немає жодних правових механізмів того, як вирішити питання з легалізацією перебування воєнних мігрантів після 24 лютого 2024 року.
Тобто подавати заяви на отримання карти перебування з 1 квітня, як про це повідомляли деякі джерела, біженці все ж не можуть?
Я не маю уявлення, звідки інформація про 1 квітня. У законі ця дата не зазначена. Закон, котрий діяв до 28 січня цього року, передбачав, що людина могла подати заяву на отримання дозволу на перебування після дев’яти місяців з дня свого прибуття до Польщі. Це означало, що люди, котрі прибули 24 лютого, тобто у перший день повномасштабного вторгнення, могли б подати ті заяви з 24 листопада, але не мусили з тим квапитися, бо мали час до 24 серпня 2023 року. Це був спецдозвіл, пов’язаний зі статусом воєнного мігранта і сама процедура була дещо спрощеною, бо треба було надати менше документів. У новому законі це правило скасували.
Тим часом запровадили таку норму: якщо після закінчення тимчасового захисту людина подасть заяву на звичайний дозвіл на перебування, але не доведе, що має на це право, то їй нададуть дозвіл на рік. Тобто за загальними положеннями тимчасовий дозвіл на перебування іноземцям видають на термін до трьох років. Для цього людина має посилатися на якусь мету: у зв’язку з роботою, навчанням, возз’єднанням сімей, лікуванням, науковими дослідженнями, волонтерством тощо. Довести право на перебування можна, надавши, приміром, договір з роботи або ж інший документ. Так-от зміни до спецзакону передбачають, що якщо воєнний мігрант заявляє, що хоче отримати дозвіл на перебування, приміром, у зв’язку з роботою, але не надає жодних документів від роботодавця і не може довести, що справді працює, у такому випадку дозвіл на перебування нададуть на рік.
При цьому слід пам’ятати про те, що коли людина подала заяву, то має вже процесуальне перебування, яке є легальним. Тобто заяву можуть розглядати три роки, і весь цей час очікування людина перебуватиме у Польщі легально. Я вважаю, що саме так і робитимуть. При цьому подавати заяви на отримання дозволу на перебування можна і до 24 серпня цього року.
Яка ситуація з продовженням легального перебування для українців, котрі перебувають у Польщі на основі інших документів, а не статусу UKR?
Не забуваймо, що спецзакон, тобто закон про допомогу громадянам України – це додатковий закон. А загальних положень, тобто закону про іноземців ніхто не скасовував. У спецзаконі написано, що він не стосується людей, котрі перебувають у Польщі на основі дозволів від воєводи. Тобто якщо хтось мав трирічний дозвіл на перебування, наприклад, у зв’язку з роботою і хоче його подовжити, то він його подовжує на загальних засадах – подає заяву на черговий трирічний дозвіл на перебування і чекає рішення. Зазвичай, хто має роботу, то після другого трирічного терміну заяву на третій уже не подають, оскільки після п’яти років перебування у Польщі подають заяви на резидента ЄС.
Яким чином Заклад соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych – ZUS) стежитиме за переміщенням біженців, котрі отримують соціальні виплати у Польщі? Досі цей орган не мав доступу до бази прикордонників, правильно?
Так, не мав. Точніше не можна було перевіряти статус цих людей автоматично. А в ручному режимі це фізично неможливо через велику кількість людей, що перетинають кордон. Нині ж закон передбачає, що має бути автоматичний обмін даними між системою ZUS і системою «Pobyt», котрою користуються прикордонники. Ці системи мають бути інтегровані таким чином, що коли після 30 днів людина зі статусом UKR не повернулася до Польщі, у системі «Pobyt» з’являється відмітка про це, і така інформація автоматично передається до системи ZUS. Після цього також в автоматичному режимі призупиняються соціальні виплати, тобто без участі співробітника ZUS.
Документ Diia.pl, як і раніше, дає можливість багаторазового перетину кордону без візи? Які ще зміни запровадили щодо цього документа?
Так, цей документ дає таку можливість. До зміни законів не було очевидним те, що людина мала право повторно заїжджати до Польщі з «Дією» – були відмови. Але з 28 січня закон прямо передбачає, що Diia.pl дає право багаторазового перетину кордону. Відтак непорозумінь з прикордонниками надалі не повинно виникати за умови, якщо людина перебувала за межами Польщі не довше, аніж 30 днів. Власне, при виїзді на понад 30 днів Diia.pl просто зникне із застосунку mObywatel.
Які зміни передбачені для біженців, котрі перебувають у місцях тимчасового розміщення? Зокрема, йдеться про оплату перебування у таких пунктах.
Закон передбачає, що всі особи, які є молодими, здоровими та без дітей, мають платити. Тим часом, у документі прописаний досить широкий перелік осіб, котрі звільнені від оплати. Це, зокрема, люди літнього віку (жінки старше 60 років та чоловіки за 65), люди з інвалідністю, діти без батьківської опіки, жінки з малолітніми дітьми, вагітні тощо. Крім того, є особи, котрі з об’єктивних причин не мають змоги оплачувати своє перебування. У такому випадку рішення приймає керівництво закладу, тож людині треба туди звернутися з проханням звільнити її від оплати, обґрунтувавши причини.
Ті ж, хто не належить до пільгової категорії, будуть оплачувати 50% вартості перебування від березня до травня 2023 року та 75% – з травня. Тобто якщо на одну особу законодавством передбачено 40 злотих на день, відповідно 1200 злотих на місяць, то до травня такі люди оплачуватимуть 600 злотих, а з травня – 900 злотих на місяць. Сюди входить і проживання, і харчування.
Тобто ці зміни стосуються лише тих людей, котрі можуть працювати, щоб себе забезпечувати.
На які види державної допомоги можуть розраховувати біженці у Польщі (соціальні виплати, матеріальна допомога тощо)?
Основні соціальні виплати у законі лишаються без змін. Це програма «500+», тобто щомісячні виплати у розмірі 500 злотих на дитину, незалежно від доходів сім’ї. Лишається одноразова допомога 300 злотих на особу. А також зберігається програма «40+» – компенсація витрат тим, хто приймає у себе біженців.
Крім того, воєнні мігранти мають право на всю ту соціальну підтримку, на яку мають право і польські громадяни, залежно від життєвих обставин. Про можливість такої допомоги для конкретної сім’ї треба запитувати у гмінній адміністрації, бо кожна гміна має свої засади. Якщо у людини якісь проблеми, немає коштів чи вона потребує харчів, то можна звертатися також до гмінних і повітових центрів соціальної підтримки (Ośrodek Pomocy Społecznej – OPS), а вони мають свої правила – в яких саме труднощах можуть людині допомогти.
Які зміни стосуються водіїв, зокрема щодо терміну дії водійського посвідчення?
Законодавець спершу призупинив вимогу заміни посвідчення водія з українського на польське до кінця минулого року. Але тепер це подовжують до кінця цього року. Тобто до 31 грудня 2023 року немає вимоги замінювати українське посвідчення водія на польське для людей, котрі перебувають на території Польщі понад 6 місяців.
Про які ще важливі зміни йдеться у новому законі?
Так, є досить суттєва зміна. Особа, котра має тимчасовий захист в іншій країні Шенгенської зони, від 28 січня не може його отримати у Польщі. Це означає, що люди, які живуть в іншій країні зони Шенген (Німеччина, Італія, Португалія, Угорщина тощо), але їм там не подобається і вони хотіли б приїхати до Польщі, то тепер це зробити можуть лише на загальних засадах, а не в рамках тимчасового захисту. Приміром, маю таку ситуацію: жінки з Києва переїхали до Риги на роботу, чомусь оформили гуманітарні візи, латвійські, а тепер хочуть приїхати працювати до Польщі, бо тут відкривається завод. У такому випадку вони можуть сюди фізично приїхати, однак їхнє перебування буде нелегальним, оскільки вони не отримають тимчасового захисту. Тобто їм треба буде повернутися до Києва, зробити собі робочі візи і їхати до Польщі на загальних засадах.
До мене часто звертаються люди, котрі перебувають у Португалії, Іспанії чи інших країнах і хотіли б приїхати до Польщі, бо тут більше українців, сприятливіші умови тощо. Однак тепер на умовах тимчасового захисту це неможливо.
Але якщо особа перебувала в рамках безвізу в іншій країні і не мала там тимчасового захисту, після 28 січня вона може приїхати до Польщі і оформити тут статус UKR.
Головне фото: Canva
Читайте також:
Путівник для біженця: інтерактивні мапи для самодопомоги у Польщі
Для українців видали брошуру про життя та роботу у Польщі
Дзеркальне рішення: Верховна Рада прийняла закон про особливий статус поляків в Україні
