Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які перебувають у країнах ЄС через війну, до 4 березня 2027 року. Також тут збираються впроваджувати заходи для підтримки добровільного повернення українців додому або набуття ними іншого правового статусу, наприклад, отримання дозволів на перебування на основі працевлаштування чи навчання. Більше про це – у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Майже 4,3 млн українських біженців отримали тимчасовий захист в ЄС: скільки з них перебувають у Польщі?
Нагадаємо, Директиву про тимчасовий захист українців, котрі рятувалися від війни, Євросоюз ввів на початку повномасштабного російського вторгнення – 4 березня 2022 року. Цим документом воєнним мігрантам дозволили легально перебувати на території ЄС та мати доступ до ринку праці, освіти, житла, соціальної та медичної допомоги тощо. Тимчасовий захист був прийнятий на два роки, однак у зв’язку з нестабільною ситуацією в Україні його згодом кілька разів продовжували, наразі – до 4 березня 2026 року. Про це портал ua.pl розповідав за посиланням.
У середу, 4 червня, Єврокомісія оголосила про нову пропозицію, яку скерувала до Євроради.
«Безпека та стабільність досі залишаються недосяжними для багатьох українців. Європейський Союз твердо підтримує їх. Ми пропонуємо продовжити тимчасовий захист для українців, які рятуються від агресивної війни росії, до березня 2027 року. Ми також прагнемо прокласти спільний шлях, який буде справедливим, стабільним і передбачуваним як для українців, так і для країн ЄС», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.
Щоб забезпечити більш стабільну та довгострокову перспективу, Єврокомісія також пропонує державам-членам підготуватися до скоординованого виходу з режиму тимчасового захисту шляхом ухвалення Рекомендації Ради. Запропоновані заходи враховують потреби тих, хто перебуває в ЄС, а також потребу України у відновленні країни – зокрема шляхом підтримки безпечного, добровільного та гідного повернення і реінтеграції.
Йдеться, зокрема, про такі заходи:
- Сприяння переходу до інших легальних статусів
Багато людей, які користуються тимчасовим захистом, інтегрувалися в країні перебування – вивчили мову, знайшли роботу або навчаються. Вони повинні мати можливість перейти до національних або правових статусів ЄС, які краще відображають їхню нову ситуацію. Це можуть бути дозволи на проживання на основі працевлаштування, освіти, досліджень або національний статус довгострокового резидента.
- Створення умов до поступового повернення та сталої реінтеграції в Україні, беручи до уваги потреби та можливості України
Дозвіл на ознайомчі візити в Україну може допомогти прийняти поінформоване рішення тим, хто розглядає можливість повернення додому. Держави-члени ЄС повинні також створити програми добровільного повернення у тісній координації з українською владою, щоб забезпечити поступове повернення додому після закінчення терміну дії тимчасового захисту.
- Краща поінформованість щодо доступних варіантів:
Комісія підтримує створення «Центрів єдності» (Unity Hubs) у державах-членах у співпраці з українською владою. Вони слугуватимуть багатофункціональними інформаційними центрами як для інтеграції переміщених осіб у приймаючі суспільства, так і для повернення в Україну.
- Координація та обмін інформацією між державами-членами ЄС та Україною
Обмін інформацією має продовжуватися через Платформу солідарності (Solidarity Platform) та своєчасне оновлення даних у Платформі реєстрації тимчасового захисту (Temporary Protection Registration Platform).
Ці пропозиції тепер має розглянути Рада ЄС.
Нагадаємо, зважаючи на законодавство ЄС, кожна країна-член окремо приймає рішення щодо терміну надання тимчасового захисту українцям, однак цей термін не може перевищувати дату, зазначену у Директиві Євросоюзу. Так, спецзаконом від 12 березня 2022 року Польща встановила тимчасовий захист спочатку на півтора року, а згодом продовжувала. Наразі українці можуть перебувати у Польщі під тимчасовим захистом до 30 вересня 2025-го. Детальніше про це читайте у попередній публікації ua.pl.
Джерело: ec.europa.eu
Читайте також:
У Польщі зросла кількість українців, які сплачують страхові внески: статистика ZUS
Польща надала Україні допомогу на майже 5% свого ВВП – найбільше у світі: звіт Канцелярії президента
