Все більше українців добре володіють польською мовою, вони дуже активні на польському ринку праці та продовжують фінансово або матеріально підтримувати своїх близьких в Україні. Залишитися у Польщі на постійно хочуть 48% українців із тих, котрі приїхали сюди до війни, та 21% біженців. Такі дані наводить Національний банк Польщі у своєму новому дослідженні «Життєве та економічне становище мігрантів з України в Польщі у 2024 році». Більше про це – у матеріалі ua.pl.
Читайте також: В ЄС зросла кількість біженців з України: скільки з них отримали тимчасовий захист у Польщі?
Дослідження соціально-економічного становища українців у Польщі Нацбанк проводить з 2015 року, відколи кількість мігрантів з України значно зросла. У новому звіті представлені результати опитування українців, яке проводили з 6 травня до 5 липня 2024 року в усіх воєводствах. Участь в опитуванні взяли 3760 осіб – як довоєнні мігранти, так і біженці.
«Метою цьогорічного дослідження була діагностика економічного та життєвого становища мігрантів через понад два роки після початку війни, зокрема, оцінка їхньої економічної активності та ситуації з доходами. Крім того, ми спробували оцінити, чи міграція з України має постійний або ж тимчасовий характер, а також відстежити масштаби та особливості грошових переказів з Польщі в Україну», – пояснили в Нацбанку.
Серед опитаних переважали люди віком 27-44 років. Більшість із них жінки – 67%. Найбільше довоєнних мігрантів приїхали до Польщі із західних (31%) та центральних (25%) областей України, у той час як біженці – із західних (23%) та південних (20%) регіонів. 47% респондентів відповіли, що мають вищу освіту, 41% – середню.
З дітьми у Польщі перебуває 44% біженців та 36% довоєнних мігрантів. Більшість дітей (понад 90%), як зазначили їхні батьки та опікуни, були охоплені польською системою освіти. Йдеться і про тих учнів, котрі одночасно ходили до польських шкіл та навчалися дистанційно в Україні. Найбільшими труднощами, з якими зіштовхуються українські діти у Польщі, є недостатнє володіння польською мовою та відсутність друзів (самотність).
Аналітики відзначають, що порівняно з попередніми роками, покращився рівень володіння польською мовою в обох групах мігрантів. Якщо у перший рік повномасштабної війни лише 12% біженців відповідали, що добре знають польську мову, то у 2024-му так зазначають уже 28%. Серед довоєнних мігрантів цей показник збільшився з 58% у 2022 році до 68% цьогоріч.
Дослідження показало, що основним джерелом засобів до існування для мігрантів з України є робота. У структурі доходів довоєнних мігрантів заробітна плата в середньому становить близько 90% доходу, а у випадку біженців – 76%. Решта доходу – це польські соцвиплати та надходження з України, зокрема, фінансова допомога від сім’ї, пенсія тощо.
Аналітики зазначають, що іммігранти з України дуже активні на польському ринку праці. Частка тих, хто працює або шукає роботу, серед іммігрантів становить 78%, що значно вище, ніж серед громадян Польщі, де цей показник становить 56%. Рівень зайнятості українців також повільно зростає завдяки збільшенню рівня зайнятості серед тих, хто прибув після 2022 року.
Безробіття серед біженців залишається серйозною проблемою, набагато вищою, ніж безробіття в цілому в польській економіці. Серед респондентів, які прибули до Польщі після 2022 року, 19% на період опитування були безробітними. Значна частина жінок-біженців, які приїхали з дітьми, шукають роботу на неповний робочий день, що є проблемою з огляду на низький рівень використання контрактів на неповний робочий день у польській економіці.
Зберігається розрив у заробітній платі між довоєнними мігрантами та біженцями. У першій групі більшість опитаних (60%) заробляє понад 4000 злотих нетто на місяць, у другій (також 60%) – до 4000 злотих.
Ситуація з житлом у довоєнних мігрантів і біженців стає схожою, що свідчить про поступову інтеграцію біженців. Трохи більше 70% іммігрантів з обох груп винаймають квартири. Решта мають власне житло або надане роботодавцем, а також проживають у знайомих, родичів, у польських родинах чи в місцях колективного розміщення. Власне житло станом на 2024 рік мають 14% довоєнних мігрантів та 3% біженців.
Майже 40% мігрантів продовжують фінансово підтримувати своїх близьких в Україні. Минулого року цей показник був на рівні 48%. При цьому частка біженців, які переказують кошти, залишається на рівні попередніх років (30%), а частка довоєнних мігрантів зменшилася з 64% восени 2022 року до 55% у 2024-му.
За понад два роки суттєво не змінилися наміри українців щодо постійного проживання у Польщі. У 2024 році про свої плани залишитися у цій країні озвучували 48% довоєнних мігрантів (у 2023 – теж 48%, а в 2022 – 55%) та 21% біженців (у 2023 – теж 21%, а в 2022 – 19%). Порівняно з попередніми роками зростає відсоток біженців, які заявляють, що не хотіли б оселитися у Польщі назавжди, але залишаються тут довше, ніж на рік.
На запитання «чи залишаться ваші діти у Польщі на багато років?» більшість батьків відповіли «так» (58%) та «тяжко сказати» (35%).
Джерело: nbp.pl
Головне фото: Canva
Українські біженці у Польщі: ким є та які мають наміри – опитування 2022 року
Українські учні та вчителі у польських навчальних закладах: деталі тимчасового захисту
Поляки віддали українським біженцям 10 млрд злотих зі своїх сімейних бюджетів – опитування
