Війна змінила не лише Україну, її міста та людей. Потік біженців з України у Польщу, зворотній потік товарів та військової допомоги змінили традиційне життя й деяких міст Польщі. І найяскравіше це на собі відчув Жешув. Справді, які шанси були у міста на майже 200 тисяч мешканців на власні очі побачити президента США чи британського принца? У цьому місті дійсно багато чого змінилось після 24 лютого 2022 року. Причому, як в позитивному, так і в дещо негативному сенсі. Про феномен Жешува розповідають чимало світових медіа. Такі, як Financial Times, яке присвятило цілий репортаж дивовижному перетворенню міста. Більше про це читайте у матеріалі ua.pl.
Читайте також: У Польщі попрощалися з Міхалом Журеком – добровольцем, котрий загинув під Бахмутом
Як і багато населених пунктів неподалік польсько-українського кордону, Жешув тісно пов’язаний з Україною у історичному сенсі. Як і в сусідньому Перемишлі, тут мешкало багато вихідців із Русі. А сама назва міста мала ще й український відповідник – Ряшів. У Львові досі є вулиця Ряшівська. Таку назву це поселення мало у XIII сторіччі, коли входило до складу Галицько-Волинського князівства. Містом Жешув населений пункт став у 1354 році, коли отримав Магдебурзьке право.
Чому обрали Жешув?
У сучасній історії Жешув здобув собі славу як насамперед «перевалочний пункт» на шляху військової допомоги із Заходу до України – танків, артилерії, систем ППО, набоїв та ручної зброї тощо. Інформацію щодо того, скільки вантажів вже пройшло через аеропорт у Жешуві, звісно, не оголошують. Але про величезні обсяги можна уявити лише з одного факту: за перші три місяці війни сама лише Болгарія (яка не афішувала свою допомогу Україні), за даними ресурсу Euractiv, відправила у це польське місто 60 вантажних авіарейсів.
Як пише американський журнал Time, це найбільша санкціонована передача зброї в історії від американських військових будь-якій іноземній країні.
Не виключено, що успішний досвід накопичення та подальшого пересилання військової техніки дозволить Жешуву у майбутньому стати одним із місць для будівництва військових складів НАТО. Про що днями у США заявляв прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Вибір цього міста як військового логістичного центру не випадковий. Воно розташоване у майже 100 кілометрах від кордону з Україною, і тут є аеропорт, щоправда, цивільний. Великої популярності аеропорт до цього часу не мав, обслуговуючи переважно бюджетну ірландську авіакомпанію Ryanair. А потім тут почали сідати літаки з усіх усюд, навіть американський «борт №1» із Джо Байденом приземлявся саме тут – в тому числі і під час його несподіваної лютневої поїздки до Києва. Оскільки повітряний простір над Україною через війну закритий, літаки світових лідерів, парламентарів, зірок і бізнесменів летять у Жешув, де всі президенти (так було й у випадку принца) пересідають на потяг.
Згадка про принца теж не випадкова – спадкоємець британського престолу Вільям у березні таємно побував у Жешуві, де зустрівся із переселенцями та британськими військовими. Подякував при цьому полякам та своїм солдатам за допомогу Україні. Про його візит з питань безпеки повідомили вже після того, як принц Вільям залишив територію Польщі.
Нове життя Жешува
А ще нещодавно місцеві мешканці нарікали, що мало хто з туристів навіть знає про Жешув. Зокрема, психолог Ян Маркович, який керує місцевою культурною асоціацією, розповів Financial Times, що зараз сюди приїжджають люди з усього світу, «тому це дуже велика зміна, але також і велика можливість для нас навчатися та розвиватися».
Потік вантажів зумовлює і необхідність створення системи для обслуговування. Як мінімум – військової. Американці, наприклад, винаймають цілий готель неподалік злітної смуги. А загалом у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну в Жешуві влаштувалась 82-га повітряно-десантна дивізія НАТО.
Але це місто стало не лише військовим хабом між Україною та Заходом. Financial Times розповідає, що поруч з аеропортом у вересні минулого року почав працювати медичний евакуаційний центр, який фінансує Євросоюз. Через нього проходять українці, яких везуть на лікування по всій Європі. Британським журналістам місцеві медики висловлюють сподівання, що довго вони тут потрібні не будуть. Але запевняють, що й надалі підтримуватимуть Україну.
Безпека і російські шпигуни
Нові можливості змусили влаштовувати й нові заходи безпеки. Адже перетворення Жешува на логістичний військовий центр зробило його і мішенню для російських спецслужб. Зокрема, у березні польські правоохоронці затримали шістьох осіб неподалік міжнародного аеропорту. Польські спецслужби знайшли приховані камери на логістичних шляхах і залізничних вузлах, які фіксували рух на коліях і передавали зображення в мережу. Цих іноземців «з-за східного кордону» також підозрювали у підготовці диверсійної діяльності.
Така увага країни-агресора до Жешува не лишилась поза увагою польської влади. Біля аеропорту встановили найсучасніші американські системи протиповітряної оборони Patriot. Адже трагедія на фермі у Пшеводуві за 160 кілометрів від Жешува, де ракета вбила двох людей, змусила задуматись про безпеку й інших населених пунктів біля кордону.
«Велика революція»
«Ця ситуація була для нас як велика революція, Жешув не був таким великим містом, він був поруч із кордоном ЄС і досить далеко від великих політичних центрів, таких як Варшава, Брюссель. Зараз ми перебуваємо в центрі циклону історії, тому ситуація зовсім інша… Іноді у мене таке відчуття, що, можливо, я все ще в своєму ліжку й сплю», – емоційно розповідав восени виданню Guardian мер Жешува Конрад Фійолек.
Очільник міста не без гордості каже, що Жешув став міжнародним містом, що відкриває йому можливості для участі у міжнародних проектах. А отже – значного розвитку. І він вже відбувається. Як мінімум – у кількості населення. З початку російської агресії воно зросло на 40 тисяч, тобто аж на 20%. А отже – це виклик для місцевої влади щодо розвитку інфраструктури: доріг, транспорту, шкіл, садочків тощо.
Велика кількість біженців та військових значно пожвавила ринок оренди житла та готельну сферу. Хоча, можливо, місцевим мешканцям це не дуже подобається, оскільки не всі поки змогли адаптуватись до нових можливостей заробітку. А ціни на житло виросли. Наприклад, вартість квадратного метру на продаж у Жешуві зросла найбільше у Польщі – на 9%, у порівнянні із лютим 2022 року.
Проте, в глобальному сенсі економіка міста розвивається. Навіть спортивні зали змогли добре заробити, адже професійним військовим потрібні місця для фізичних вправ, за що вони готові щедро платити.
А ось ресторанна сфера мусила адаптуватись. Як розповідав Конрад Фійолек у лютому, пише money.pl, ресторани та їдальні замість деяких традиційних польських страв мусили робити акцент на суто американську їжу – гамбургери, піци, стейки. Але, в будь-якому випадку, у «мінусі» ці компанії не залишились.
22 травня президент України Володимир Зеленський оголосив Жешув «містом-рятівником України».
Читайте також:
“Росомахи” для України: бронетранспортери польського виробництва передадуть ЗСУ
Повномасштабна допомога: як Польща та Україна разом прожили цей рік війни
