Щороку 11 липня у Польщі на державному рівні вшановують жертв Волинської трагедії 1943-1944 – спільного болю та найбільшої постійної історичної суперечки між поляками та українцями. З метою пошуку діалогу, заснованого на добрій волі та повазі до іншої сторони, у Центрі думки Івана Павла II (Centrum Myśli Jana Pawła II) минулого року створили виставку, яку тепер можна переглянути в онлайн-форматі. Це розповідь про етнічні чистки поляків українськими націоналістами та вбивства українців у відповідь, про історичні передумови тих подій, а також про ті українські сім’ї, які рятували поляків, ризикуючи власним життям. «Про Волинський злочин треба говорити і пам’ятати, але він не повинен стати прірвою, що розділяє обидва народи. Нинішній час як ніколи сприятливий для зведення мостів і створення пам’яті», – закликав Іван Павло ІІ у 60-ту річницю трагедії. Більше про це – у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Польща та Україна підписали безпекову угоду: країни розроблятимуть механізм перехоплення російських ракет та дронів
Виставку «Волинь 1943-2023» презентували у липні минулого року – до 80-ї річниці Волинської трагедії. Тоді плакати експозиції можна було переглянути на вулиці Krakowskie Przedmieście у Варшаві, а також у Центрі історії «Zajezdnia» у Вроцлаві.
Нині виставка доступна в онлайн-форматі за посиланням. Її створили у трьох мовних версіях – польською, українською та англійською.
«Ми були глибоко переконані в необхідності започаткування та підтримки діалогу між двома народами. Ми поглянули на спільну історію Польщі та України, щоб – зберігаючи повагу до подій Волинського злочину – вказати місця в історії, які можуть об’єднати поляків та українців», – зазначають організатори.
Так, на плакатах виставки представлено вислів, який є частиною історії Олександри Васейко, тобто пані Шури, яка отримала нагороду Virtus et Fraternitas за збереження пам’яті могил поляків. «Тато сказав: поляки колись приїдуть. Мене більше тут не буде, але ти їм покажеш, де похований їхній народ». Історія пані Шури та її батька, які врятували поляків, є однією з кількох розповідей, які включені до виставки.
«Ми не маємо впливу на події 1943 року, але маємо вплив на міжлюдські стосунки сьогодні», — наголошував під час відкриття виставки Міхал Сенк, директор Центру думки Івана Павла II. – Зараз у Польщі проживає кілька мільйонів українців, і з огляду на них ми створили виставку польською та українською мовами. Минулий рік (2022-й – ред.) показав, наскільки великий зв’язок між двома націями. Ми маємо незліченну кількість прикладів солідарності, наприклад, прихисток для сотень тисяч українців у польських домівках. Це свідчить про те, що людина завжди є найважливішою, навіть в умовах війни. Жертви Волинського злочину потребують пам’яті. Водночас це момент, коли ми можемо говорити про це питання відкрито, з повагою до жертв і з метою порозуміння».
На сторінках виставки автори розповідають і про нову атмосферу для діалогу. Зокрема, згадують про прояв подяки полякам за прихисток біженців, коли українці почали спонтанно прибирати польські кладовища на Волині. З власної ініціативи вони самоорганізувалися і прибрали польські цвинтарі в Острівках, Римачах, Любомлі, Голобах, Пшебражі, Злочівці, Кіселіні, Ковелі, Боремлі та Скурчі. Багато поляків не приховували сліз зворушення.
Також з боку українських політиків почав надходити інший сигнал, ніж раніше. Про це 25 травня 2023 року в польському Сеймі заявляв голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. «Ми приймемо правду, якою б болісною вона не була». Також було оголошено про розблокування процесу ексгумації.
«В Україні все більше бачать, що суперечка з Польщею за Волинь не на користь жодній зі сторін. В умовах російської агресії проти нашого сусіда Польща та Україна мають історичний шанс на примирення», – додають автори експозиції.
Тим часом портал ua.pl пропонує пригадати й інші кроки назустріч, якими наші країни йшли до примирення навколо Волинської трагедії. Більше про це – у попередній публікації.
Джерело: centrumjp2.pl
Читайте також:
У Варшаві відбулася зустріч урядів Польщі та України: про що домовилися?
Зміни до закону про тимчасовий захист українців у Польщі: роз’яснення юриста
