Вечорами після роботи він збирав на смітниках картон та бляшанки, за власний кошт купував парафін і розтоплював його у себе вдома. Так ще з кінця літа Станіслав Акімчев почав виготовляти окопні свічки, які, розумів, з настанням холодів стануть для військових не лише джерелом світла, але й тепла – з їхньою допомогою можна зігрітися, висушити речі чи навіть приготувати їсти. Згодом до справи Станіслава долучилися знайомі, а за допомогою соцмереж – і зовсім чужі люди. Нині їх знають у Вроцлаві як спільноту «Foreign Front» – іноземний фронт небайдужих, котрі закликають українців і в інших польських містах створювати виробництва свічок для ЗСУ. Що для цього необхідно та як кожен може долучитися хоча б використаною бляшанкою – у матеріалі ua.pl.
Окопна або, як її ще називають, бліндажна свічка – це бляшанка з картоном, в яку залили віск чи парафін. Залежно від розміру вона може горіти від двох з половиною до п’яти годин. В Україні такі свічки виготовляють не перший рік, а цьогоріч таке роблять уже і в Польщі.
Читайте також на ua.pl: Плетіння маскувальних сіток для ЗСУ у Польщі: як долучитися?
Для цієї справи підходять бляшанки до 13 см в діаметрі, тобто згодяться ті, що з-під корму для тварин, кукурудзи чи інших продуктів. Висота ємкості для свічки має бути не більшою, ніж її ширина, тому бляшанки, як правило, зрізають. Картон усередину викладають у формі спіралі та заливають розтопленим воском чи парафіном. Для цього згодяться в тому числі недопалки свічок.
Парафін буває двох видів – очищений та технічний. Оскільки технічний парафін виділяє токсини, його не використовують у закритому приміщенні. Тому такі свічки зазвичай підписують, аби військові розуміли, де їх можна палити. Останнім часом вони просять робити більше свічок менших розмірів, оскільки великі в окопі небезпечно використовувати, бо там часто зберігають боєприпаси.
Український грузин чи грузинський українець?
Ідея долучитися до цієї справи у Станіслава Акімчева виникла цього літа після почутого від знайомих волонтерів про дефіцит парафіну в Україні. Чоловік пригадує, як тоді одразу виникло запитання: для чого ж він потрібен в такій кількості? Він дізнався, як виготовляють окопні свічки, та вирішив і собі спробувати.
– Після роботи я йшов до смітників, на звалища біля супермаркетів і там збирав картон та бляшанки. Де ж я їх ще мав брати, – розповідає чоловік. – Вдома їх відмивав від залишків їжі та хробаків, котрі там встигали завестися. Парафін купував за власний кошт і вдома ж його розтоплював. Готові свічки передавав волонтерам з Нововолинська, що на Волині, де я раніше мешкав.
У Вроцлаві ж Станіслав живе восьмий рік, а народився і до десятирічного віку жив у Грузії, після чого переїхав до України.
– Я український грузин. Або ж грузинський українець, як хочете, – посміхається він і вже серйозно додає: – Мене ця війна також торкається особисто, бо маю близьких, котрі там загинули. Частина знайомих зараз на фронті, і я розумію, що їм потрібна допомога. Тому закликаю всіх, хто у Польщі, хто в теплі і кому на голову не прилітає, – долучайтеся! Організовуйтеся, щоб робити свічки у своїх містах! А ми за необхідності покажемо і розкажемо, що треба робити насамперед, а на що взагалі не варто витрачати часу.
50 000 годин світла і тепла – для воїнів
«Ми» – це спільнота «Foreign Front», котра налічує вже понад 300 осіб у Вроцлаві та за його межами. Це ті люди, котрі почали долучатися до справи Станіслава у соцмережах.
– Коли я зрозумів, що фінансово вже «не витягую», звернувся за допомогою, – каже Станіслав. – Я не просив грошей, а просив парафін. І люди навіть поштою почали мені його надсилати з інших міст – хтось кілограм, хтось п’ять, а хтось навіть вже готові свічки передавав. Також я запросив знайомого блогера, щоб він зняв сюжет про цю справу. Це дало змогу зібрати 1350 кілограмів парафіну. Я на це все подивився, заплакав і зрозумів, що один не в стані все переробити, тому звернувся до спільноти українців у Вроцлаві, і люди почали допомагати робити свічки.
Збираються разом вони щонеділі, про години роботи домовляються у Telegram-каналі «Foreign Front. Darujemy ciepło obrońcom Ukrainy». А упродовж тижня кожен окремо шукає бляшанки – запитують у сусідів, знайомих, колег на роботі тощо. Дехто навіть у своєму під’їзді ставив коробку з оголошенням про збір бляшанок та недопалок від свічок.
Поки було тепло, у вересні-жовтні, вони робили свічки просто на вулиці в одному з сіл під Вроцлавом. З настанням холодів знайшли приміщення, де можна розтоплювати велику кількість воску. І готові організувати ще не одне приміщення, аби лише були охочі цим займатися, – каже Станіслав.
За неповних чотири місяці вроцлавські волонтери виготовили вже понад 10 000 свічок, а це означає, що приблизно 50 000 годин тепла та світла поїхало на фронт із Вроцлава.
Окрім бліндажних свічок, ще виготовляють розпалки. Це смужки картону, змочені у парафіні. Вони довго горять і допомагають розпалити дрова, які, зазвичай, сирі.
Бляшанки несіть не в смітник, а на пошту
Нині у активістів нема потреби у картоні – його в достатній кількості надає місцева фабрика.
Бляшанками частково забезпечують притулки для тварин, також у цьому допомагають школи та церкви, а решту збирають власними силами. Тому за можливості просять всіх небайдужих не викидати бляшанки до сміття, а привозити чи передавати волонтерам поштою. І будуть щиро вдячними, якщо люди надаватимуть ці ємкості вже помитими.
Найбільша потреба – у парафіні. Його дешевше закуповувати гуртом, тому Станіслав оголосив про збір коштів, який доступний за посиланням.
Якщо ж ви у Вроцлаві і хотіли б допомогти робити свічки у неділю, сконтактуйтеся попередньо через Telegram-канал, Facebook-сторінку чи електронну пошту foreign.front@gmail.com. Річ у тім, що охочих буває більше, ніж дозволяє вмістити приміщення, де вони працюють.
А результат своєї праці обов’язково побачите у фото- та відеозвітах від військових.
«Дякуємо, друже! Давай ще!» – пишуть вони Станіславу.
Головне фото: Canva
Читайте також на ua.pl:
“Байрактар” для України: у Польщі зібрали 22,5 млн злотих на безпілотник для ЗСУ
Головнокомандувач ЗСУ подякував Польщі за збиті українцями іранські дрони
Польща передала Україні ще 150 терміналів Starlink – щоб відновити зв’язок на Харківщині
