Український інститут національної памʼяті повідомив про наміри розпочати у 2025 році пошук та ексгумацію жертв Волинської трагедії. Таке рішення прийняли у відповідь на звернення громадян Польщі щодо пошуку останків членів їхніх родин. Для цього Інститут взаємодіятиме з державними установами, які уповноважені видавати дозволи на такі роботи, а також на облаштування пам’ятників, пам’ятних знаків і меморіалів. Більше про це – у матеріалі ua.pl.
Український інститут національної пам’яті (УІНП) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Діяльність Інституту спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через міністра культури та інформаційної політики України.
Цього року Інститут почав отримувати звернення від польських громадян щодо можливості пошуку та ексгумації останків їхніх членів родин. За результатами розгляду звернення, яке надійшло у вересні 2024 року, Інститут має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік. До реалізації збираються запросити і польську сторону як спостерігачів. Оперативність пошукових робіт залежатиме від наявних ресурсів – з огляду на обмежену кількість фахівців та на продовження війни в Україні, що супроводжується пошуковими та ексгумаційними роботами загиблих військових і цивільних.
Читайте також: Подолати спільний біль: як Україна та Польща йшли до примирення навколо Волинської трагедії
«УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні. Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв’язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють (зокрема, робочі групи між інститутами пам’яті та міністерствами, до повноважень яких належать питання культури), УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію», – коментує голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.
У реалізації цього рішення Інститут взаємодіятиме з Державною міжвідомчою комісією з увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій і Міністерством культури та стратегічних комунікацій України, до повноважень яких належать питання видання дозволів на проведення пошукових робіт, ексгумацій та облаштування пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіалів, а також зі спеціалізованими організаціями, які мають право на проведення таких робіт в Україні.
Нагадаємо, трагічні події на Волині, що відбулись у 1943-44 роках і призвели до жертв серед поляків та українців, є спільним болем та найбільшою постійною історичною суперечкою двох народів. Втім останніми роками все частіше чуємо про необхідність пошуку шляхів до примирення – як у заявах чиновників найвищого рівня обох країн, так і від різних просвітницьких організацій.
Так, з метою пошуку діалогу, заснованого на добрій волі та повазі до іншої сторони, у Центрі думки Івана Павла II (Centrum Myśli Jana Pawła II) минулого року створили виставку «Волинь 1943-2023» – до вісімдесятої річниці трагедії. Це розповідь про етнічні чистки поляків українськими націоналістами та вбивства українців у відповідь, про історичні передумови тих подій, а також про ті українські сім’ї, які рятували поляків, ризикуючи власним життям. Нині виставку можна переглянути в онлайн-форматі. Детальніше про це портал ua.pl розповідав за посиланням.
Про вирішення питання Волинської трагедії йшлося і під час візиту міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Варшави 1 жовтня цього року. Тоді маршалек Сенату Польщі Малгожата Кідава-Блонська зазначила, що польське суспільство віддало Україні своє серце, а отже, і всі засоби відповідно до своїх можливостей. Але коли йдеться про спірні історичні питання щодо Волинського злочину, то очікує людського підходу, можливості пошуку могил, ексгумації та поховання польських жертв. Особливо у зв’язку з наближенням 1 листопада, коли у Польщі відзначатимуть Урочистість Всіх Святих, а також спомин померлих 2 листопада. У ці дні поляки традиційно відвідують кладовища, аби помолитися за душі своїх померлих родичів.
На цьому акцентував і маршалек Сейму Шимон Головня. Він звернув увагу на те, яке велике значення має для поляків момент запалення свічки на могилах своїх близьких померлих. Для цього необхідно знати місця їхнього поховання, тож це питання цивілізованого характеру, а не політичного.
Андрій Сибіга у відповідь зазначив, що всі теми, які перешкоджають взаємним відносинам, повинні бути усунені, а також заявив про свої дії у цьому питанні.
«Ми маємо достатньо політичної волі та дипломатичного хисту, щоб вирішувати будь-які, в тому числі найскладніші питання, в тому числі з нашими найближчими союзниками й друзями поляками», – уточнив міністр у коментарі «Радіо Свобода».
Джерело: uinp.gov.ua
Головне фото: Canva
Читайте також:
“Яструбина позиція”: чому Польща та країни Балтії найбільше прагнуть членства України в НАТО?
Польський Сейм визнав депортацію кримських татар 1944 року геноцидом