На Волині відбулася церемонія перепоховання останків 55 польських жертв збройного нападу на села Острівки та Воля Островецька 1943 року. Масове захоронення у цьому місці виявили під час цьогорічних ексгумацій, які проводили спільно фахівці з Польщі та України. Більше про це, а також про наступні дослідження, зокрема й пошуки захоронень українців на території Польщі, розповідаємо у матеріалі ua.pl.
Читайте також: В Україні розпочали ексгумацію останків польських військових, які загинули у Другій світовій війні
Перепоховання останків мешканців колишніх сіл Острівки та Воля Островецька Волинської області відбулося 30 серпня, тобто у 83-ті роковини трагедії. Про обставини тих подій в Інституті національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej – IPN) розповідають так:
«На світанку 30 серпня 1943 року курінь (український підрозділ) УПА Івана Климчака “Лисого” та сотня Івана Заречнюка “Ворона”, за підтримки українців з навколишніх сіл, оточили обидва польські села щільним кордоном. Мешканців підступно зібрали на шкільних майданчиках під приводом скликання зборів. В Острівках чоловіків загнали до школи та господарських будівель, де групами по десять осіб їх вбивали ударами сокир, дерев’яними палицями та пострілами в потилицю. Жінок з дітьми та старших людей замкнули в костелі. У Волі Островецькій мешканців спіткала подібна доля – чоловіків вбивали за коморою Стражиця, а потім підпалили будівлю, де перебували жінки та діти, кидаючи гранати через вікна. Всього за кілька годин українці вбили в обох селах близько 1050 осіб – серед них сотні дітей і жінок. Уцілілих врятувала несподівана поява німецького патруля, що викликала паніку серед нападників. Після різанини села розграбували та спалили, а тіла вбитих скидали у масові ями, колодязі та канави. Сьогодні на місці колишніх польських поселень простягаються поля та луки».
Пошуково-ексгумаційні роботи в Острівках та Волі Островецькій тривали у квітні та липні 2026 року. До експедиції увійшли співробітники Інституту національної пам’яті Польщі, Вроцлавського медичного університету (Uniwersytet Medyczny we Wrocławiu), ТзОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» (Україна) та Меморіально-пошукового центру «Доля» (Україна).
Під час досліджень виявили рештки 55 осіб, з яких 26 – діти. Тіла були поховані без трун і лежали безладно. На більшості останків (переважно на черепах) виявлено сліди травм, які збігаються з описами способів заподіяння смерті під час злочинів у серпні 1943 року, а також із результатами судово-медичних експертиз, проведених під час попередніх ексгумаційних робіт у цих населених пунктах. Біля останків жертв знайшли понад кілька десятків особистих речей (переважно медальйони, хрестики та вервиці), а також кілька сотень елементів цивільного одягу (ґудзики, застібки, пряжки, ремені та взуття).
Перепоховання відбулося на території меморіалу «Острівки». Останки 55 осіб поховали поруч із останками жертв, виявленими під час попередніх ексгумацій, які відбулися тут у 1992, 2011 та 2015 роках.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, на території меморіалу підготували спільну могилу, у якій розмістили 55 дерев’яних домовин. Над останками загиблих польські та українські священнослужителі звершили заупокійні молитви. У церемонії взяли участь представники органів влади Польщі та України, а також нащадки жителів колишніх сіл Острівків і Волі Островецької.
Польську сторону представляли, зокрема, віцеспікер Сейму Польщі Пьотр Згожельський, міністр культури та національної спадщини Марта Цєнковська, заступник голови Інституту національної пам’яті Кароль Полейовський, колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький та голова комісії Сейму у закордонних справах Павел Коваль.
«Польща має право й обов’язок говорити про злочини, скоєні проти своїх громадян. Зобов’язана вшановувати пам’ять жертв, шукати їхні останки та забезпечити їм гідне поховання. Тому сьогодні я хочу підтвердити, що ми продовжуватимемо цю роботу. Не лише тут, а й усюди, де досі є могили жертв волинських злочинів. Кожен дозвіл на пошуки, кожна ексгумація та кожне поховання наближають нас до того моменту, коли родини зможуть бути впевнені, що їхні близькі спочивають у мирі», – зазначила Марта Цєнковська під час церемонії.
На необхідності продовжувати ексгумації наголошував і заступник голови IPN Кароль Полейовський:
«Незалежно від того, які позиції ми представляємо, ми – поляки, які виконують свій обов’язок. А присутність представників влади України вселяє в мене оптимізм щодо майбутнього, адже я також поділяю переконання, що ми спостерігаємо повільний, але все ж таки процес надання дозволів на пошуки та ексгумації. Інститут національної пам’яті – це найбільша в Польщі державна установа, створена саме для того, щоб виконувати цю місію. Ми виконуємо її вже десятки років. Адже тут – в Острівках та Волі Островецькій – ми перебуваємо вже вкотре. Це черговий похорон, і ми будемо повертатися сюди. Близько трьохсот мешканців Острівків та Волі Островецької досі чекають на пошук своїх близьких та гідне поховання».
Кароль Полейовський також додав, що польсько-українське примирення може будуватися лише на міцному фундаменті, адже «поляки – це народ, який здатний пробачити та примиритися. Але це примирення має ґрунтуватися на дуже простих принципах: правда, правда і ще раз правда».
До присутніх звернувся також перший заступник міністра культури України Іван Вербицький:
«83 роки тому тут, на Волині, сталася велика трагедія для обох наших народів. Замість мирного співжиття в умовах жахів великої світової війни сталася людська ненависть і насильство між українцями і поляками. Злочин проти людей, проти Бога і проти любові. Сьогодні, коли Україна захищає свою свободу від російської агресії, ми особливо гостро відчуваємо ціну кожного людського життя, біль очікування і значення гідного поховання. Історія цього місця нагадує, до чого можуть призвести ненависть, знеособлення людини та поділ сусідів на своїх і чужих. Мова ворожнечі ніколи не є лише словами – вона руйнує довіру, позбавляє людину обличчя, виправдовує жорстокість і здатна розкрутити спіраль насильства. Пам’ять про загиблих повинна застерігати, вчити нас відповідальності і допомагати розпізнавати небезпеку тоді, коли приниження один одного лише починають подавати як норму».
Іван Вербицький також подякував полякам за ту велику підтримку, яку вони надали українцям з початку повномасштабного російського вторгнення, і запевнив, що пошуково-ексгумаційні роботи продовжуватимуться.
До слова, вже 1 вересня Український інститут національної пам’яті повідомив про початок чергових досліджень на території колишнього села Пужники (нині у межах села Садове Чортківського району Тернопільської області), яке в лютому 1945 року зазнало збройного нападу. За даними архівних джерел, частина мешканців трагічно загинула, а саме село було спалене.
Крім того, 1 вересня стало відомо, що Польща надала дозвіл на проведення українською експедицією пошукових робіт на території села Ласків на Холмщині у місці ймовірного поховання цивільних українських жителів, убитих батальйонами хлопськими у березні 1944 року. Про це повідомив Іван Вербицький у Facebook.
Джерела: ipn.gov.pl, uinp.gov.ua
Читайте також:
“Не будь байдужим”: по всій Польщі відбулися мітинги на підтримку українців (фото)
В Україні загинув польський волонтер, який допомагав мешканцям прифронтових територій
