Польсько-українські ексгумаційні роботи тривають, і ніхто не збирається це припиняти. Про це кажуть в Україні та підтверджують у Польщі. Йдеться про пошуки та перепоховання загиблих часів Другої світової війни – жертв Волинської трагедії, а також польських та українських військових. У суботу, 6 вересня, відбудеться перша церемонія перепоховання останків поляків, виявлених на території колишнього села Пужники, що на Тернопільщині. Також пошукові роботи уже завершені у Львові та заплановані на території Польщі, поблизу Перемишля. Детальніше про це розповідаємо у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Подолати спільний біль: як Україна та Польща йшли до примирення навколо Волинської трагедії
Про співпрацю у сфері національної пам’яті Україна та Польща домовилися у червні 2022 року, підписавши відповідний Меморандум. Документом передбачено створення українсько-польської робочої групи під головуванням заступників міністрів культури, яка виконуватиме спільні домовленості щодо співробітництва держав з питань розшуку, ексгумації, поховання, відзначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань.
Насамперед йдеться про жертв Волинської трагедії 1943-44 років – етнічних чисток поляків українськими націоналістами та вбивства українців у відповідь. Ті події досі лишаються спільним болем та найбільшою постійною історичною суперечкою двох народів. Втім останніми роками все частіше чуємо про необхідність пошуку шляхів до примирення – як у заявах чиновників найвищого рівня обох країн, так і від різних просвітницьких організацій.
Поляки пояснюють, що хочуть знати, де поховані їхні рідні, аби мати можливість запалити свічку на їхніх могилах та гідно вшанувати їхню пам’ять. З цим погоджуються і в Україні, наголошуючи, що немає жодних перешкод для пошуку та ексгумацій жертв тих часів.
Ексгумації у Пужниках
Відповідно до Меморандуму, у 2023 році були проведені спільні українсько-польські дослідження зі встановлення місця поховань поляків на території колишнього цвинтаря села Садове Чортківського району Тернопільської області (колишнє село Пужники).
Навесні 2025 року тут провели пошуково-ексгумаційні роботи, які тривали з 23 квітня до 10 травня. Як повідомили у польському Міністерстві культури та національної спадщини, тоді знайшли останки 42 осіб, які були вбитими підрозділами Української повстанської армії (УПА) у лютому 1945-го. На підставі проведеного аналізу встановили, що серед ексгумованих – щонайменше 11 дітей, 16 жінок і 10 чоловіків. Точну кількість жертв зможуть назвати після проведення генетичних досліджень матеріалів, взятих з останків. Ідентифікація відбувається на основі зразків ДНК, отриманих від 50 родичів жертв. Аналізи триватимуть до кінця 2025 року.
Тим часом церемонія перепоховання відбудеться 6 вересня на колишньому цвинтарі у Пужниках.
«Особи жертв поки що невідомі. Тому урочистість є символічною, але водночас має глибоке значення. Сподіваємося, що пошуки наступних могил на кладовищі у Пужниках розпочнуться якомога швидше. У церемонії візьмуть участь родини жертв, представники польської та української влади, а також ЗМІ», – повідомили у спільноті «Nowosiółka Koropiecka i Puźniki – Nasze Dziedzictwo».
Намір бути присутньою на перепохованні у Пужниках підтвердила виконуюча обов’язки міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна.
«Ця подія є глибоким жестом взаємної поваги, який демонструє: навіть попри різні погляди на окремі історичні події, ми здатні обʼєднуватися навколо вшанування пам’яті. Це не лише символ, а й конкретне свідчення діалогу, який слід продовжувати», – зазначила очільниця Мінкульту.
Пошуки захоронень воїнів Польського війська у Львові
Другий дозвіл на проведення ексгумацій на території України Польща отримала у червні цього року. Згода стосувалася пошуку останків воїнів Польського війська, які загинули у 1939 році під час оборони Львова від німців. Роботи розпочали 4 серпня на території колишнього кладовища на Збоїщах у Львові. Тут польсько-українська експедиція працювала до 30 серпня.
Під час робіт виявили дві поховальні ями розміром близько 2,5 на 4 метри, відстань між якими становить приблизно два метри. За архівними та історичними даними, у першій могилі були поховані воїни, які загинули в бою 12 вересня 1939 року, а в другій – полеглі кількома днями пізніше.
За результатами досліджень, у двох могилах може бути від 40 до 50 осіб, однак точну кількість встановити складно: поховання військових частково перетиналися з пізнішими цивільними похованнями 1950-1960-х років, що порушило цілісність скелетів, – повідомили в українському Міністерстві культури.
Остаточну кількість жертв, чиї останки були ексгумовані, встановлять у результаті подальших антропологічних та генетичних досліджень.
Поруч із останками фахівці знайшли численні елементи військового спорядження та уніформи, зокрема, ґудзики, ремені, протигазові маски, а також особисті речі – зубні щітки, люстерка, медальйони, розарії (католицькі чотки), польські монети. Особливо цінною знахідкою є 11 жетонів, на яких зазначені особисті дані воїнів: ім’я, прізвище, рік народження, призовний пункт та віросповідання. Це дасть можливість провести генеалогічні дослідження та взяти порівняльний матеріал для генетичних досліджень у родичів загиблих солдатів, – додають у Міністерстві культури Польщі.
Тут також детальніше розповіли історію тих подій Другої світової:
«16 та 17 вересня 1939-го Польське військо вело запеклі бої з Вермахтом на північних передмістях Львова. Основним місцем зіткнень було селище Збоїсько, де особливо відзначилася 10-та кавалерійська бригада полковника Станіслава Мачка, підтримана військами генерала Казімєжа Соснковського, що йшли на допомогу місту. Польські війська, що мали обмежену підтримку артилерії, намагалися зупинити німецький наступ, спрямований на Львів з півночі. Бої мали характер запеклих сутичок з використанням як піхоти, так і бронетехніки.
Оборона північних підходів до міста мала ключове значення, оскільки німці намагалися відрізати Львів від тилу і змусити його швидко капітулювати. Підрозділи Мачка та Соснковського, незважаючи на труднощі з постачанням і погіршення стратегічної ситуації, зуміли зупинити противника, а битви за Збоїсько та Скнилів увійшли в історію як одні з найдраматичніших епізодів оборони міста. Однак 17 вересня ситуація кардинально змінилася: агресія Червоної армії на східних кордонах II Речі Посполитої призвела до того, що Львів опинився під одночасним тиском двох армій. Героїчна оборона далася ціною великих втрат, а полеглих воїнів часто ховали поблизу поля бою. Одним із таких місць поховання була могила на Збоїщах».
Перепоховання віднайдених останків воїнів з дотриманням ритуальних і християнських традицій заплановано на перший тиждень жовтня на кладовищі у Мостиськах Львівської області.
«Ексгумації після десяти років розпочалися. В одній місцевості – у Пужниках – ексгумаційні роботи вже виконали, йдеться про жертв Волинського злочину. Інший запит стосувався Збоїська, тобто нині Львів. Це солдати генерала Мачка – оборонці Львова 1939 року. Усім їм повернуть їхні імена, їхні прізвища, вони будуть поховані. Невдовзі відбудуться перепоховання. Те, що було прагненням поляків упродовж тривалого часу, стає реальністю. Ці роботи тривають. Є цілий ряд наступних запитів, які підготував Інститут національної пам’яті та інші інституції. Ми будемо це реалізовувати», – підсумував голова комісії із закордонних справ Сейму Польщі, голова Ради з питань співпраці з Україною Павло Коваль.
Плани на майбутні ексгумації
За інформацією українського Міністерства культури, Польща та Україна вже домовилися про продовження спільних досліджень на території обох держав.
Польська сторона планує провести пошуково-ексгумаційні роботи у 13 локаціях на території України та 4 – у Польщі. Роботи відбуваються поетапно: пошук, ексгумація, перепоховання.
Українська експедиція наприкінці вересня розпочне пошуки у селі Юречкова неподалік Перемишля. Там, за архівними даними, можуть бути поховані воїни Української повстанської армії.
«Менше ніж за місяць розпочнуться пошукові та ексгумаційні роботи на території Польщі – в селі Юречкова Підкарпатського воєводства. Розпочне їх українська експедиція, шукатимемо українських громадян, які стали жертвами подій Другої світової війни. Для таких робіт отримані від польської влади усі необхідні дозволи, зараз триває обговорення логістичних деталей для початку робіт», – поінформував заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.
Він також додав, що для України діалог з Польщею з питань спільної історії – це однаковий біль і людська трагедія. Для поляків важливо вшанувати памʼять своїх громадян, для українців – своїх. Це і є демонстрація цивілізованого європейського підходу. Це і є частина нашого шляху до Європейського Союзу.
Читайте також:
Тимчасовий захист українців у Польщі після вето: які законодавчі рішення пропонують?
Ukraїna! Festiwal Filmowy 2025: ювілейна зустріч з українським кіно у Польщі
У Польщі знесли “пам’ятник польсько-радянському братерству по зброї”
