Понад 2700 архівних матеріалів про трагічні події в історії українсько-польських відносин стали доступними онлайн. Історична база містить документи українських архівів і має допомогти дослідникам встановлювати факти та поглиблювати діалог між Україною і Польщею. Більше про це – у публікації ua.pl.
Читайте також: Редакція ua.pl звертається до читачів: допоможіть нам залишатися поруч
Історико-географічну базу «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років» презентував 8 вересня Український інститут національної пам’яті. До бази увійшли документи центральних, обласних і галузевих архівів, зокрема раніше невідомі матеріали архівів Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
Наразі база містить понад 2700 одиниць архівних матеріалів. Як зазначили під час презентації, документи доступні без цензурування та купюр. Роботу над наповненням бази планують продовжувати.
Окремо під час заходу до проекту передали 15 нових архівних справ у 28 томах. Вони стосуються, зокрема, діяльності радянських спецслужб проти українців і поляків.
Важливою частиною проекту має стати подальше оцифрування документів. Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов повідомив, що протягом двох років планують оцифрувати 301 тисячу архівних аркушів, пов’язаних із подіями на Волині, та викласти їх у відкритий доступ.
Під час презентації українські та польські представники наголошували на необхідності відкритого доступу до архівів і дослідження минулого на основі документів. Зокрема, йшлося про те, що історична пам’ять має сприяти порозумінню між двома народами, а не ставати інструментом політичної боротьби.
«Наша головна мета – зберегти пам’ять про жертв і гідно їх вшанувати. Дайте історикам говорити про минуле, політики хай говорять про майбутнє», – наголосив голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров, закликавши польських колег до верифікації фактів та даних про жертв тих трагічних подій.
Присутня на заході заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук зазначила, що «кожна жертва заслуговує на молитву і гідне вшанування – з якого б боку вона не була, польського чи українського». Ірина Верещук додала, що українці вдячні Польщі і завжди пам’ятатимуть, як у 2022-му поляки відкривали для біженців свої домівки та свої серця, і висловила сподівання, що наша спільна історія не буде зброєю нашого спільного ворога – росії, а стане підґрунтям для розбудови міцних добросусідських відносин.
Представники Польщі, які взяли участь у презентації, говорили про важливість кроків, продемонстрованих Україною з відкриття архівів та проведення пошукових робіт, а також відзначали, що підтримують українців у війні проти російської навали.
Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасєвіч (Piotr Łukasiewicz) відзначив:
– Сьогодні ми чули багато подяк Польщі від України. Але після такої ночі (масована атака по Києву та інших містах в ніч на 8 вересня – ред.), коли росія знову атакувала Україну своїми ракетами і дронами, я хочу подякувати Україні і українцям. Сьогодні ми усі є свідками українських вчинків. Коли ми говоримо, що минуле творить майбутнє, то це лише половина правди, оскільки його, майбутнє, творить ще й сучасне. Сьогодні – час для діалогу про майбутнє, про те, яким воно буде після справедливого миру. І Польща допоможе Україні його досягти.
Ознайомитися з історичною базою «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років» можна за посиланням.
Джерело: uinp.gov.ua
Читайте також:
В Україні перепоховали останки поляків – жертв Волинської трагедії
“РАЗОМ / RAZEM”: у Сумах створили мурал польсько-української солідарності
“Не будь байдужим”: по всій Польщі відбулися мітинги на підтримку українців (фото)
