З середини 2023 року у Польщі помітно зросла кількість звернень від громадян України, особливо чоловіків, щодо надання їм міжнародного захисту (у формі статусу біженця або додаткового захисту). Про це повідомили в Управлінні у справах іноземців та наголосили, що побоювання мобілізації не є підставою для надання такого захисту. У зв’язку з цим усі заявники повинні будуть детально пояснити причини свого звернення. Більше про це – у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Українським чоловікам за кордоном видадуть паспорти без предʼявлення будь-яких додаткових документів
Як нагадали в Управлінні у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców – UdSC), українцям, які приїхали до Польщі у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням, було надано тимчасовий захист і допомогу відповідно до спецзакону від 12 березня 2022 року. Це забезпечило їм легальне перебування у Польщі, доступ до ринку праці, освіти, медичних послуг, соціальної допомоги тощо. Крім того, поки триває війна, українці не зобов’язані повертатися додому, якщо вони не несуть загрози державній безпеці або громадському порядку у країні перебування.
Незважаючи на запровадження таких правових рішень, з початком російської агресії проти України збільшилася кількість звернень українців щодо надання міжнародного захисту (статусу біженця або додаткового захисту). Це подовжує тривалість розгляду заяв. Наразі орієнтовний термін розгляду справи становить приблизно 15 місяців.
В UdSC помітили, що багато заявників сприймає процедуру надання міжнародного захисту як швидкий спосіб легалізувати своє перебування, а деякі громадяни стверджують, що це найкращий спосіб легалізації у Польщі. Тож, як зазначають в UdSC, це явище слід трактувати як зловживання системою міжнародного захисту, що у разі відмови заявнику може призвести до наслідків з погляду законності його перебування у Польщі і навіть до зобов’язання повернутися до країни походження.
Крім того, подання заяви про надання міжнародного захисту призводить до втрати переваг, які надає тимчасовий захист, до здачі документа для перетину кордону, неможливості залишити територію Польщі під час процедури та, що найважливіше, також у разі відмови у наданні захисту може погіршити становище іноземця щодо продовження перебування в Польщі.
«Велика частина заявників – це чоловіки, які побоюються війни як такої та мобілізації на території України. Слід підкреслити, що страх перед мобілізацією та виконанням інших громадянських обов’язків, як правило, не є підставою для надання статусу біженця або додаткового захисту.
Заяви про надання міжнародного захисту розглядаються в індивідуальному порядку на підставі актуальної інформації про безпекову ситуацію на всій території України та в окремих її регіонах. (…) Аналіз інформації про територію України дозволяє зробити висновок, що окремі її області добре захищені від наслідків війни, функціонують всі державні служби, добре розвинені сфера послуг і торгівля, належним чином працює транспорт, існує свобода пересування та поселення в місцях, обраних громадянами цієї країни.
Відтак заходи в рамках процедури надання міжнародного захисту, зокрема й громадянам України, проводяться таким чином, щоб перевірити, чи має заявник конкретні, індивідуальні та об’єктивно обґрунтовані побоювання повернутися в країну свого походження через загрозу переслідування там, або чи існує для нього реальний і безпосередній ризик зазнати серйозної шкоди в країні походження. Усі іноземці, які звертаються щодо надання міжнародного захисту, підлягатимуть бесіді в Управлінні у справах іноземців, під час якої вони повинні будуть детально розповісти про причини, що спонукали їх звернутися з проханням про надання міжнародного захисту», – пояснили в UdSC.
Нещодавно у відомстві застерегли іноземців від недобросовісних посередників у питанні отримання міжнародного захисту. Про це портал ua.pl розповідав у попередній публікації.
Нагадаємо також, що українці стали найчисельнішою групою іноземців у Польщі, котрі минулого року попросили міжнародного захисту. Йдеться про тих осіб, котрі не виявили бажання користатися тимчасовим захистом, при якому надається номер PESEL із позначкою UKR. Детальніше про це читайте тут.
Джерело: gov.pl
Головне фото: Canva
Читайте також:
Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для українців до 2026 року
Як зв’язатися з консулом в екстрених ситуаціях за кордоном: поради МЗС України
Для українців за кордоном спростили отримання консульських послуг: заяви можна подавати у “Дії”
