Українці у Польщі 2025 року: як їм живеться та чи мають намір повертатися в Україну?

27.11.2025

310

Українці дедалі краще інтегруються у польське суспільство, більшість добре володіє польською мовою та має постійну роботу. При цьому заробляють менше, аніж поляки, хоча працюють більше. Дещо зріс відсоток українців, які хотіли б залишитися у Польщі на постійно, втім більшість усе ж не має чітких планів. Такі дані наводить Національний банк Польщі у своєму новому дослідженні «Життєве та економічне становище мігрантів з України в Польщі у 2025 році». Детальніше про це – у публікації ua.pl.

Читайте також: Карта CUKR для українців у Польщі: відомі деталі оформлення

Дослідження соціально-економічного становища українців у Польщі Нацбанк проводить з 2015 року, відколи кількість мігрантів з України значно зросла. У новому звіті представлені результати опитування українців, яке проводили з 7 квітня до 20 червня 2025 року в усіх воєводствах. Участь в анкетуванні взяли 3965 осіб – як довоєнні мігранти, так і ті, котрі приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року.

Соціальні та демографічні особливості українців у Польщі

Серед опитаних переважали люди віком 27-44 років. Більшість із них жінки – 57%. Як і в попередні роки, найчисельнішою групою українців у Польщі є вихідці західних областей України (25%), і серед них переважають довоєнні мігранти.

«Західна та центральна Україна – це ті регіони, з яких до повномасштабного російського вторгнення найчастіше приїжджали в Польщу на роботу. Найменш чисельна група – мігранти з Києва та Сходу України (13% та 14% відповідно). Однак варто зауважити, що саме з цих регіонів походить значно більше біженців, ніж довоєнних мігрантів, що є наслідком початку війни та втечі багатьох людей із територій, де ведуться бої», – зазначають автори дослідження.

Більшість мігрантів – як довоєнних, так і біженців – мають вищу освіту (понад 42%), і в цій групі переважають жінки. Середню професійну освіту частіше декларують довоєнні мігранти (31%), що може бути пов’язане з характером цієї міграції, тобто приїздом на роботу.

Значно зросла кількість осіб, які перебувають у Польщі в парі. Наприклад, серед тих, котрі приїхали у 2022 році, з партнером/партнеркою були 13%, вже за рік ця частка збільшилася до 29%, а в 2024-2025 роках становила 35%. Така тенденція відображає поступову адаптацію та інтеграцію українців у Польщі, а також схильність до того, щоб оселитися тут на постійно.

Також аналітики фіксують зміни у структурі родин. Серед біженців все менше тих, котрі перебувають у Польщі з неповнолітніми дітьми: якщо у 2022 році їх було 65%, то цьогоріч – 40%. Натомість зростає частка довоєнних мігрантів з дітьми – із 29% у 2023-му до 34% цьогоріч.

60% довоєнних мігрантів зазначають, що їхні діти не зіштовхуються з труднощами у Польщі, тим часом діти біженців найчастіше мають проблеми з вивченням польської мови та опануванням навчальних програм у польських школах, а також із браком знайомих чи негативним ставленням інших дітей.

При цьому з року в рік зростає рівень володіння польською мовою серед усіх мігрантів з України, хоча все ще він є вищим серед довоєнних мігрантів. Це суттєво, оскільки наплив нових біженців все ще триває, а серед них рівень знання польської нижчий.

На запитання, як ви оцінюєте свій рівень володіння польською мовою, 4% респондентів відповіли, що не знають польську, трохи знають 32%, решта – добре або вільно. Саме про вільне володіння польською у межах дослідження вперше запитали у 2025 році. Загалом 22% респондентів відповіли, що вільно володіють польською – серед довоєнних мігрантів цей показник становить 34%, серед біженців – 14%.

Знання польської мови є одним із чинників, які впливають на процес інтеграції українців у Польщі. Дослідження показує, що мігранти, які добре або вільно володіють польською, частіше мають багато знайомих серед поляків. В межах анкетування 73% опитаних відповіли, що мають принаймні одну особу серед поляків, до якої вони можуть звернутися у разі труднощів.

Рівень інтеграції мігрантів залежить і від віку – старшим людям частіше складно заводити нові знайомства. Лише 7% осіб віком понад 60 років відповіли, що мають до кого звернутися за порадою серед поляків.

Українці на польському ринку праці

У 2025 році зайнятість довоєнних мігрантів на польському ринку праці утримується на стабільно високому рівні. Понад 90% респондентів, які приїхали до Польщі до 2022-го, мають тут постійну роботу, ведуть власний бізнес, задіяні на сезонних роботах або працюють в компаніях за межами Польщі.

Постійно покращується ситуація біженців на ринку праці в Польщі. Якщо в 2023 році постійну роботу мали 36% вимушених переселенців, то в 2025 – 54%. Частка безробітних серед біженців знизилася із 25% у 2023 році до 14% у 2025-му.

У Нацбанку це пов’язують з умовами їхнього перебування у Польщі, а саме обмеженою соціальною допомогою та вільним доступом до роботи.

«Для багатьох біженців працевлаштування дало можливість стати незалежними в економічному плані, незважаючи на часто тяжку особисту ситуацію», – зазначають автори дослідження.

Близько 36% біженців та 25% довоєнних мігрантів відповіли, що працюють у Польщі нижче своїх кваліфікацій. Працевлаштування нижче кваліфікації стосується переважно біженців, які не змогли знайти іншу роботу, окрім простої. Щоправда за останні роки зросла частка тих, котрі працюють відповідно до своєї кваліфікації – з 33% у 2023 році до 41% у 2025-му.

Українці найчастіше задіяні у промисловості, торгівлі, адмініструванні, готельно-ресторанній справі, на будівництві тощо. При цьому довоєнні мігранти частіше, аніж біженці, працюють у промисловості, будівництві та транспорті. Тим часом біженці частіше працевлаштовані у сфері послуг для польських домогосподарств та особистих послуг, а також у готельно-ресторанній галузі.

Медіанна зарплата, тобто така, яку найчастіше отримують українці, становить 4,5 тисяч злотих нетто і є нижчою порівняно з заробітками польських громадян, де цей показник становить 5,3 тисячі злотих. При цьому працюють українці довше, ніж поляки, – робочий час становить в середньому 42,6 години на тиждень. Різниця в зарплаті пов’язана насамперед із тим, що мігранти частіше працюють на гірше оплачуваних роботах.

Утримується різниця в зарплатах залежно від статі і терміну приїзду до Польщі. Жінки, котрі приїхали до 2022 року, заробляють на 25% менше, ніж чоловіки, які також приїхали до війни. Натомість зарплата жінок-біженок відрізняється на 20% від доходу чоловіків-біженців.

Найбільшу оплату праці мають працівники сфери IT (медіанна зарплата становить 8086 злотих нетто), транспорту (5771), будівництва (5484) та охорони здоров’я (5348).

Заробітна плата є основним джерелом доходу для українців у Польщі. Це 92% структури доходів у випадку довоєнних мігрантів та 78% – для біженців. Як і минулими роками, дохід від роботи доповнюється грошовими переказами з України та польськими соціальними виплатами, переважно за програмою «Сім’я 800+».

Мігранти продовжують підтримувати своїх близьких в Україні, однак якщо йдеться про частоту і суми переказів, то спостерігається тенденція до зниження. Загалом 43% мігрантів переказують кошти до України (у 2024 році цей показник був на рівні 40%). Частіше це стосується довоєнних мігрантів (55%), однак за рік зріс відсоток біженців – з 30% у 2024 році до 36% у 2025-му.

Плани на майбутнє

Цього року дещо зросла частка українців, які хотіли б лишитися у Польщі на постійно. Це 51% довоєнних мігрантів (у 2024 році – 48%) та 24% біженців (у 2024-му – 21%). При цьому переважна більшість переселенців (56%) та значна частина довоєнних мігрантів (37%) були невпевненими щодо цього питання. Довше, ніж на рік, але не на постійно хотіли б залишитися 17% українців.

Частіше декларують намір залишитися у Польщі такі групи мігрантів:

люди, які добре володіють польською мовою. Причина такої залежності є двосторонньою: з одного боку люди, які хочуть залишитися у цій країні, мають більше мотивації до вивчення мови, а з іншого – знання мови дозволяє знайти хорошу роботу, покращити умови життя, що і впливає на майбутні плани.

мешканці великих міст – 54%, тоді як за межами агломерацій цей показник становить 44%. Це також пов’язують із можливостями на ринку праці.

чоловіки, які приїхали з дітьми або цілими родинами. Жінки при цьому рідше висловлюють бажання залишитися у Польщі – незалежно від того, приїхали вони до повномасштабного вторгнення чи після.

Понад 50% довоєнних мігрантів відповіли, що настання миру в Україні не вплине на їхні подальші плани. Серед біженців так вважають 24%, а 41% опитаних важко сказати.

Серед чинників, які впливатимуть на рішення щодо подальшого перебування у Польщі, – насамперед можливість утримувати себе та сім’ю (понад 44% респондентів), робота, що задовольняє потреби (38%), приїзд членів родини (понад 13%) та думка дітей, якщо йдеться саме про біженців (12%).