За рік кількість українців, які попросили міжнародного захисту у Польщі, зросла у чотири рази – з майже 1,8 тисяч осіб 2023 року до понад 7 тисяч 2024-го. Йдеться про тих людей, котрі хочуть мати статус біженця, а не тимчасовий захист (статус UKR). Натомість кількість громадян України, котрі подали заяви для отримання карти перебування (karta pobytu), за рік зменшилася на 42 тисячі осіб. Такі дані наводить польське Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców). У яких випадках надають міжнародний захист, кому найчастіше відмовляють та громадяни яких країн звертаються за дозволом на перебування у Польщі, розповідаємо у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Скільки українців сплачують страхові внески у Польщі: дані ZUS за 2024 рік
У 2024 році заяви про надання міжнародного захисту у Польщі подали 17 тисяч іноземців, що на майже 79% більше, ніж у 2023-му, – йдеться у звіті Управління у справах іноземців. Найбільше заяв для отримання статусу біженця або додаткового захисту подали громадяни:
- України – 7 тис. осіб;
- Білорусі – 3,9 тис. осіб;
- росії – 1 тис. осіб;
- Сомалі – 0,6 тис. осіб;
- Еритреї – 0,6 тис. осіб.
Частка заяв, що стосуються дітей та підлітків віком до 18 років, становила 16%.
Іноземцям надають міжнародний захист, якщо у країні походження їм загрожує переслідування або реальний ризик втрати життя чи здоров’я. При цьому не повинно бути обставин, які б указували на те, що дана особа може, наприклад, становити загрозу для безпеки, – пояснили в Управлінні у справах іноземців.
Минулого року позитивні рішення про надання міжнародного захисту отримали 7 тис. іноземців, серед яких, насамперед, громадяни:
- України – 3,9 тис. осіб;
- Білорусі – 2,6 тис. осіб;
- росії – 0,2 тис. осіб.
Натомість відмови отримали 1600 осіб. Це, зокрема, громадяни росії (660 осіб), Білорусі (150) та Індії (90).
Також упродовж 2024 року скасували 3,4 тис. справ, що стосувалися, насамперед, громадян Еритреї (460 осіб), Сомалі (440) та Сирії (390). Це ті випадки, коли іноземець або виїхав з Польщі, або сам відкликав свою заявку.
Під час процедури отримання статусу біженця іноземці можуть користуватися соціальною допомогою (зокрема, житлом, харчуванням, медичними послугами), що надається Управлінням у справах іноземців, а також відвідувати освітні заняття, як-от курси з вивчення польської мови. Заявники також можуть обирати – проживати в центрі для іноземців або ж мешкати за межами таких центрів, отримуючи фінансову підтримку від Управління. Станом на 31 грудня 2024 року соціальну допомогу отримували 6,2 тис. іноземців, з яких 850 осіб перебували в центрах для іноземців.
В Управлінні у справах іноземців також опублікували дані щодо кількості наданих дозволів на перебування (zezwolenie na pobyt), тобто карт перебування (karta pobytu). Так, у 2024 році заяви для отримання такого дозволу подали 510 тисяч іноземців, що на 140 тисяч менше, ніж було 2023 року.
Найбільше заяв подали громадяни:
- України – 286 тис. осіб;
- Білорусі – 48 тис. осіб;
- Грузії – 19 тис. осіб;
- Колумбії – 18 тис. осіб;
- Індії – 16 тис. осіб.
Рішення про надання дозволу на перебування отримали 347 тисяч осіб, з яких найбільше було громадян:
- України – 218 тис. осіб;
- Білорусі – 42 тис. осіб;
- Індії – 10 тис. осіб;
- Грузії – 8 тис. осіб;
- Туреччини – 5 тис. осіб.
Нагадаємо, що з 1 січня у Польщі підвищили рівень доходу, який треба підтвердити для отримання дозволу на перебування. Про які суми йдеться, портал ua.pl розповідав у попередній публікації.
Також нині триває запис на безкоштовний вебінар «Переваги статусу UKR над картою побиту», який організовує Благодійний фонд «Right to Protection Poland». Деталі – тут.
Джерела: gov.pl, Urząd do Spraw Cudzoziemców, migracje.gov.pl
Головне фото: Canva
Читайте також:
Як заповнити заяву на карту перебування: відеоінструкція українською мовою
Для українців за кордоном спростили отримання консульських послуг: заяви можна подавати у “Дії”
З 1 січня зросла вартість оформлення українських ID-карток та закордонних паспортів
