Українці стали найчисельнішою групою іноземців у Польщі, котрі цього року попросили міжнародного захисту (у формі статусу біженця або додаткового захисту). Йдеться про тих осіб, котрі не виявили бажання користатися тимчасовим захистом, при якому надається номер PESEL із позначкою UKR. При цьому кількість заявників стрімко зросла: якщо за весь 2023 рік для отримання міжнародного захисту звернулися 1,8 тисяч українців, то лише за перше півріччя 2024-го – 2,7 тисяч осіб. Такі дані оприлюднили в Управлінні у справах іноземців Польщі. У яких випадках надають міжнародний захист та кому найчастіше відмовляють, розповідаємо у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для українців до 2026 року
Від січня до кінця червня 2024 року заяви для отримання міжнародного захисту у Польщі подали 7,7 тисяч іноземців, що на 3,4 тис. або на 79% більше, ніж за перше півріччя 2023-го, – йдеться у звіті Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców).
Найбільше заявників було серед громадян:
- України – 2,7 тис. осіб;
- Білорусі – 2 тис. осіб;
- росії – 0,6 тис. осіб;
- Сомалі – 0,4 тис. осіб;
- Сирії – 0,3 тис. осіб.
Найбільше заяв подали чоловіки – 5,1 тис. осіб, відповідно жінок було 2,6 тис. Серед заявників переважають люди віком від 18 до 34 років. Діти становили 17% осіб, більшість із них віком до 13 років – 1 тис. осіб, а віком 14-17 років – майже 0,3 тис. осіб.
Міжнародний захист у Польщі іноземцям надають у формі статусу біженця або додаткового захисту, якщо у країні походження йому загрожує переслідування або реальний ризик втрати життя чи здоров’я. При цьому не повинно бути обставин, які б вказували на те, що дана особа може, наприклад, становити загрозу безпеці, – пояснюють в Управлінні у справах іноземців.
У першому півріччі цього року позитивні рішення про надання міжнародного захисту отримали 3 тисячі іноземців. Більшість із них громадяни:
- Білорусі – 1,4 тис. осіб;
- України – 1,3 тис. осіб;
- росії – 0,1 тис. осіб.
Негативні рішення отримали 760 іноземців, серед яких найчисельніші групи становили громадяни росії (320 осіб), Білорусі (50 осіб) та Індії (45 осіб).
При цьому майже тисяча справ були скасовані. Найчастіше це відбувається, якщо іноземець виїхав з Польщі до прийняття рішення. У січні-червні такі випадки стосувалися насамперед громадян росії (200 осіб), Сирії (100) та Афганістану (80).
Під час процедури надання статусу біженця іноземці можуть скористатися соціальною допомогою (зокрема, розміщенням, харчуванням, медичним обслуговуванням), яку надає Управління у справах іноземців, а також освітніми послугами (зокрема, вивченням польської мови). При цьому вони можуть обирати: залишатися в центрі розміщення іноземців або жити самостійно за межами таких центрів, отримуючи фінансову допомогу від Управління. Станом на 30 червня 2024 року соціальною допомогою скористалися 5,9 тис. осіб, із них 940 осіб перебували в центрах для іноземців.
Нагадаємо, досі три роки поспіль найчисельнішу групу заявників становили громадяни Білорусі, на другому та третьому місці у різні роки були українці та росіяни. Зокрема,
у 2023 році для отримання міжнародного захисту звернулися 1800 українців, стільки ж їх було і в 2022-ому.
Джерело: gov.pl
Головне фото: Canva
Читайте також:
Коли українці зможуть подавати заяви на отримання карти перебування CUKR у Польщі?
Зміни до закону про тимчасовий захист українців у Польщі: роз’яснення юриста
У закордонних відділеннях “Паспортного сервісу” відновили оформлення документів для чоловіків
“Україна – це Дім”: нова онлайн-платформа для допомоги біженцям
