Президент Польщі Кароль Навроцький виступив з ініціативою відкликати у Володимира Зеленського орден Білого Орла – найвищу польську нагороду, яку українському президенту вручив попередній глава держави Анджей Дуда. Пропозиція Навроцького пов’язана з нещодавнім рішенням Зеленського присвоїти одному з підрозділів ЗСУ найменування «імені Героїв УПА». Це викликало бурхливе обговорення серед поляків та українців. Якою була реакція керівництва обох держав, розповідаємо у матеріалі ua.pl.
Читайте також: “Місто-рятівник” – почесна відзнака для Гданська за допомогу Україні
Нагадаємо, орден Білого Орла Анджей Дуда вручив Володимиру Зеленському у Варшаві 5 квітня 2023 року. Під час церемонії президент Польщі зазначив, що це найдавніша та найцінніша польська відзнака, якою нагороджують особливих осіб, котрі своїм життям, громадською діяльністю та працею зробили особливий внесок для Польщі у широкому сенсі, зокрема й що стосується сусідства. Детальніше про це портал ua.pl розповідав за посиланням.
Минулої середи, 27 травня, в Україні відзначали День Сил спеціальних операцій ЗСУ. Цього дня Володимир Зеленський зустрівся зі спецпризначенцями на одному з пунктів управління, привітав їх із 10-ю річницею створення ССО та вручив державні нагороди. Президент також присвоїв окремому центру спецоперацій «Північ» найменування «імені героїв УПА» – «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України», – йдеться у відповідному указі президента.
Як відомо, ставлення до Української повстанської армії серед українців та поляків кардинально відрізняється, відтак ця подія виклакала дискусії як серед політиків, так і в суспільстві. У зв’язку з цим президент Польщі Кароль Навроцький запропонував позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Як пояснив польський лідер, «це результат рішення про присвоєння українському підрозділу назви «Героїв УПА» — злочинного угруповання, яке вбивало поляків».
– Оскільки президент Зеленський довів, що Україна під ментальним поглядом прославлення бандитів, вбивць з УПА не є готова до того, щоб бути частиною європейської родини. Бо в європейській родині не можна прославляти бандитів і вбивць, які вбивали дітей, жінок, вбивали поляків. Я з великим сумом це сприйняв, – заявив польський президент.
За інформацією Канцелярії президента, 8 червня має відбутися засідання Капітули ордена Білого Орла, де одним із пунктів обговорення стане питання позбавлення Зеленського цієї нагороди.
Згідно з польським законом «Про ордени та нагороди» від 1992 року, президент може позбавити ордена Білого Орла на прохання Капітули, прем’єр-міністра, міністра, керівників центральних управлінь або воєвод, а також із власної ініціативи після отримання відповідного висновку Капітули. Нагорода може бути скасована у двох випадках:
- нагородження орденом або відзнакою було результатом неправдивого подання інформації;
- або нагороджений вчинив дію, яка зробила його негідним ордена.
Про які саме дії йдеться, закон не уточнює.
Реакція у Польщі
Анджей Дуда, котрий вручав Володимиру Зеленському орден Білого Орла, наразі ніяк не прокоментував ситуацію. Натомість Лех Валенса, який був президентом Польщі у 1990-1995 роках, різко розкритикував Володимира Зеленського і навіть зняв синьо-жовтий значок з одягу.
«Президент України, відзначаючи бандитів з УПА, образив мене і всіх наших убитих співвітчизників. У зв’язку з цим я публічно зняв український прапор із грудей. Українському народу й надалі допомагатиму в боротьбі з совєтами. Президенту Зеленському відмовляю у підтримці!» – написав Лех Валенса на своїй сторінці у Facebook.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прокоментував так:
– Якщо ми посваримося через минуле, хтось інший виграє майбутнє. Президент України повинен нарешті це зрозуміти. Президент Польщі теж. Поки не стало запізно!
Під час свого виступу в Сеймі Дональд Туск також зазначив, що «президент Зеленський та наші українські друзі мають усвідомлювати, що означає для кожної польки та кожного поляка ця похмура спадщина УПА. Це рішення викликає занепокоєння з точки зору наших відносин».
Відреагували на рішення про найменування підрозділу на честь Героїв УПА і в Міністерстві закордонних справ Польщі. У відомстві зазначили, що глибоке незадоволення з цього приводу висловили 28 травня державний секретар МЗС Марцін Босацький під час розмови з послом України в Польщі, а 29 травня – тимчасовий повірений у справах Польщі в Києві Пьотр Лукасєвич під час розмови з заступником міністра закордонних справ України Олександром Міщенком.
«З огляду на триваючу агресивну війну росії проти України та загрозу безпеці всього регіону, польсько-українські відносини, що мають ключове значення для обох наших держав і народів, не повинні ставати заручниками складної історії. Спільна безпека, солідарність у протистоянні російській агресії та відповідальність за майбутнє Європи вимагають зрілості та відданості діалогу з обох боків», – йдеться у заяві польського МЗС.
Реакція в Україні
Володимир Зеленський та Офіс президента наразі не коментували заяву Кароля Навроцького. Натомість офіційну позицію оприлюднили у Міністерстві закордонних справ України.
«Бачимо різку реакцію в Польщі на рішення про найменування одного з українських підрозділів на честь Героїв УПА. Прикро, що це відбувається всупереч ширшому тренду на вирішення проблемних питань українсько-польських відносин, який спостерігався протягом попередніх півтора року. За цей час було докладено багато зусиль з обидвох сторін задля вирішення складних питань історичного минулого, налагодження діалогу та порозуміння. Зокрема був відновлений процес пошуків і ексгумацій. Вперше за багато років відновив діяльність Конгрес істориків. Дискусія щодо минулого має бути фаховою та базуватися на достовірних джерелах. Наша історія підтверджує, що від суперечок українців і поляків виграє лише москва. Сьогодні українські військові боронять не лише Україну, але й всю Європу. Ініціюючи присвоєння почесного звання для свого підрозділу наші воїни точно не мали на меті образити дружній польський народ. Для них боротьба УПА символізує виключно протистояння імперській політиці москви – й у жодному разі не спрямована проти поляків», – зазначив речник МЗС Георгій Тихий.
Він також пригадав спільні для поляків та українців перемоги над споконвічним ворогом у москві – від Орші до Дива на Віслі. Водночас звернув увагу, що неможливо заперечувати трагічні сторінки, серед яких злочини проти цивільного населення, які вчиняли зокрема військові українських та польських підрозділів під час Другої світової війни.
«Україна не уникає цієї розмови, конструктивно відповідає на запити польської сторони щодо ексгумацій, крок за кроком вибудовує діалог істориків і експертів, прагне діалогу щодо чутливих сторінок минулого без політизації. Не можемо дозволити сваркам через минуле підірвати наш спротив спільному ворогу зараз, коли Україна за підтримки Польщі стримує російську агресію.
Ми вдячні Польщі та Польському народові, які з перших хвилин цієї неспровокованої та злочинної війни підтримують Україну. Зі свого боку, підкреслюємо готовність й надалі ділитися досвідом і напрацюваннями, здобутими кровʼю на полі бою», – додав Георгій Тихий.
Нагадаємо, про співпрацю у сфері національної пам’яті Україна та Польща домовилися у червні 2022 року, підписавши відповідний Меморандум. Документом передбачено створення українсько-польської робочої групи під головуванням заступників міністрів культури, яка виконуватиме спільні домовленості щодо співробітництва держав з питань розшуку, ексгумації, поховання, відзначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань.
Насамперед йдеться про жертв Волинської трагедії 1943-44 років – етнічних чисток поляків українськими націоналістами та вбивства українців у відповідь. Ті події досі лишаються спільним болем та найбільшою постійною історичною суперечкою двох народів. Втім останніми роками все частіше чуємо про необхідність пошуку шляхів до примирення – як у заявах чиновників найвищого рівня обох країн, так і від різних просвітницьких організацій. Зокрема, у Центрі думки Івана Павла II (Centrum Myśli Jana Pawła II) з метою пошуку діалогу, заснованого на добрій волі та повазі до іншої сторони, створили виставку про Волинську трагедію, яку також можна переглянути в онлайн-форматі за посиланням.
Поляки пояснюють, що хочуть знати, де поховані їхні рідні, аби мати можливість запалити свічку на їхніх могилах та гідно вшанувати їхню пам’ять. З цим погоджуються і в Україні, наголошуючи, що немає жодних перешкод для пошуку та ексгумацій жертв тих часів.
Читайте також:
Варшавська угода 1920 року – союз поляків та українців проти російських окупантів
У Польщі знесли пам’ятник радянським “визволителям”
У лісі в Польщі знайшли срібно-золотого орла часів Другої світової
Новий закон щодо українців у Польщі набув чинності: які зміни він передбачає?
