Внаслідок російської дронової атаки по Львову 24 березня був пошкоджений комплекс Бернардинського монастиря, де серед іншого розміщений Центральний державний історичний архів України. Саме в цьому архіві зібрано найбільше матеріалів з часів Речі Посполитої. У Польщі цю атаку назвали ударом у пам’ять та ідентичність, а також заявили про готовність допомогти Україні в збереженні архівних фондів. Детальніше – у матеріалі ua.pl.
Читайте також: На Рівненщині розпочали пошук масового поховання поляків та українців – жертв Волинської трагедії
Нагадаємо, 24 березня росіяни завдали по Україні найдовшого масованого удару – від ночі та упродовж дня випустили майже 1000 дронів і ракет різного типу. Летіло майже по всіх областях, зокрема й західних. На жаль, є загиблі та постраждалі. Про це портал ua.pl розповідав у попередній публікації.
У Львові ворожі безпілотники пошкодили житлові будинки в центрі міста та на Сихові. Зокрема, на пл. Соборній дрон влетів у комплекс Бернардинського монастиря, який є памʼяткою архітектури національного значення. Тим часом історична частина Львова, де розташований цей монастир, внесена до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО.
Як повідомили в Офісі охорони культурної спадщини, удар припав безпосередньо на житловий будинок, який є частиною ансамблю Бернардинського монастиря.
«Цей ансамбль – один із ключових історико-архітектурних комплексів міста, сформований у XVII столітті як укріплений монастир. До нього входять церква святого Андрія з бароковою вежею, монастирські келії, оборонні мури з бастеями та примурні будівлі. Влучання сталося у примурні будівлі – колишні каземати, які історично були елементом оборонної системи, а сьогодні використовуються як житлова забудова. Саме цей будинок зазнав ураження», – йдеться у повідомленні.
Крім того, у приміщенні комплексу розташований Центральний державний історичний архів України, де зберігаються матеріали з часів Речі Посполитої, – інформує Польський Інститут у Києві. На подію відреагувала міністр культури та національної спадщини Польщі Марта Цєнковська. Вона зазначила, що обстріл території Бернардинського монастиря поставив під загрозу безцінні архіви та пам’ятки, які є свідченням спільної історії України, Польщі та всієї Європи.
«Я не можу сприймати такі події як “наслідок війни”. Це не випадок. Це удар у пам’ять, ідентичність, у те, що формувало нас від покоління до покоління. Тому сьогодні так чітко треба сказати: спадщина Львова належить не лише одному народу. Це частина спільної історії Європи. Її знищення було б втратою, яку неможливо відтворити чи виправити», – написала Марта Цєнковська в соцмережі Х.
Вона також зазначила, що разом зі своєю українською колегою – міністром культури України Тетяною Бережною звернулася до міжнародної спільноти – зокрема до ЮНЕСКО та держав-учасниць Гаазької конвенції 1954 року – із закликом до негайної реакції та реальних дій для захисту цих місць.
«Польща має особливу вразливість до цього питання. Наша історія вчить, чим закінчується безкарне руйнування культури – ми пам’ятаємо зруйновану Варшаву, втрачені колекції. Тому ми готові негайно діяти, щоб підтримати Україну у збереженні колекцій, у реставраційних роботах та оцифруванні. Це момент, коли одних лише слів уже недостатньо. Потрібні рішення та спільні дії. Ми мусимо зупинити знищення нашої спільної спадщини», – додала Марта Цєнковська.
Z ogromnym niepokojem i oburzeniem przyjmuję informacje o rosyjskim ataku na historyczne centrum Lwowa– miejsce wpisane na listę światowego dziedzictwa UNESCO. Ostrzał rejonu kościoła Bernardynów zagroził bezcennym archiwom i zabytkom– świadectwom wspólnej historii Ukrainy,…
— Marta Cienkowska (@MartaCienkowska) March 24, 2026
За даними українського Мінкульту, від початку повномасштабного вторгнення росія пошкодила 1 707 об’єктів культурної спадщини та 2 503 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 513 — повністю зруйновані.
Нагадаємо, що під час війни Польща активно допомагає Україні в збереженні пам’яток. Зокрема, при Інституті національної спадщини Польщі створили Центр допомоги культурі в Україні. В рамках проекту поляки консультують українських фахівців, зокрема, щодо порятунку творів мистецтва в умовах бойових дій. Крім того, Польща та Литва на замовлення українського Міністерства культури та інформації створили фонд оцифровки, що є інструментом захисту від знищення. Також спеціалісти обговорюють способи протидії незаконному вивезенню росіянами культурних цінностей України. Основа цих бесід – досвід Польщі, котру так само лишили пам’яток німецькі та радянські окупанти під час Другої світової. Більше про це портал ua.pl розповідав за посиланням.
Читайте також:
12 “Шопенів”, 18 “Міцкевичів” і Папа Римський: на честь яких поляків в Україні називають вулиці?
Українка, яка перемогла комунізм у Польщі: історія Анни Валентинович
У лісі в Польщі знайшли срібно-золотого орла часів Другої світової
