На початку лютого цього року одна з російських бомб влучила у склад на Донеччині, куди привезли гуманітарну допомогу з Польщі. На щастя, ніхто з людей тоді не постраждав, однак згоріло все, що волонтери не встигли передати військовим – генератори, зарядні пристрої, шини, евакуаційні ноші, одяг, ліки, побутова хімія, смаколики тощо. Втім, організатори збору цієї допомоги із гданського Фонду «Zupa na Monciaku» вирішили не опускати рук і оголосили новий збір. «Наша допомога розбомблена. Відкупимо?», – звернулися вони у соцмережах до усіх небайдужих, і вже за два дні вдалося зібрати навіть більше, ніж сподівалися. Детальніше про це – у матеріалі ua.pl.
Про вантаж для українських військових, який так і не вдалося передати, Фонд «Zupa na Monciaku» розповів 11 лютого.
«Гуманітарну допомогу для українських військових ми привезли із Гданська до прифронтового містечка в Донецькій області. Ми розвантажили вантажівку на складі і своїм автобусом почали розвозити допомогу в окремі підрозділи, для яких допомога була підготовлена індивідуально, відповідно до потреб.
У склад, який ми використовували, влучила керована авіаційна бомба. Дуже пощастило, що всередині в цей момент не було людей, ніхто не загинув і не постраждав. Нищівна сила скинутої з винищувача півтонної бомби розірвала будівлю на шматки. З допомоги залишився лише попіл.
На жаль, більшість бійців, які її чекали, так і не дочекалися, хоча ми були так близько. Речі, які були – це речі, яких нема. Не допоможуть нікому», – повідомив Фонд у соцмережах та опублікував список втраченого.
Це, зокрема:
- генератори – щоб солдати мали електроенергію там, де її нема;
- зарядні станції, які забезпечують електроенергію там, де шум генератора становить загрозу;
- потужні броньовані павербанки – щоб захисники завжди мали трохи енергії в кишені і лишалися на зв’язку;
- ударостійкі планшети з водонепроникними чохлами, які пошила одна з волонтерок – у мілітарі кольорах з маленьким сердечком;
- буксирувальні троси;
- шини для автомобілів військових та медиків – частина з них подаровані, решта куплені, особливо ті, що призначені для найскладнішої прифронтової місцевості;
- ноші для евакуації поранених з поля бою – їх виготовила на замовлення мешканка Ополя Любельського, а волонтерка Фонду пришила на кожні з них сердечка, прямо біля голови пораненого;
- десятки пар військового взуття та військовий одяг – новий та уживаний «натівський», який волонтери ретельно обирали, навіть дискутуючи про те, який саме відтінок захисного зеленого найкращий;
- тактичні рукавички від улюблених брендів – не ті, що найдешевші, а ті, що якісні в роботі та викликають у захисників посмішку і нецензурні слова захоплення;
- ліки згідно зі списками медиків та стабілізаційних пунктів – ті, в яких потреба найбільша;
- перев’язувальні матеріали та чоловічий спортивний одяг – для стабілізаційних пунктів;
- інструменти для ремонту автотехніки;
- металеві каністри, лопати, десятки військових рюкзаків різних розмірів, зимові спальники, каремати, ковдри, а також плюшеві подушки, адже спати, поклавши голову на куртку, незручно;
- польові плити, газові балончики, каструлі до них та інший посуд;
- хімічні грілки для рук, ніг і тіла – кілька сотень разів вони мали зігріти змерзлих в окопах захисників;
- багато кави, чаю, ковбасок, батончиків та інших смаколиків;
- випечений від щирого серця пані Касею з Гданська військовий хліб, який може зберігатися до трьох тижнів, а також печиво – вигадливо загорнуте в серветки та прикрашене польським прапором та українським серцем. На фронті голоду немає, однак хліб – це символ, зрозумілий кожному;
- дитячі малюнки зі шкіл та садочків – жовто-блакитні з патріотичною тематикою від українських дітей і зовсім безтурботні та кольорові – від польських.
«Можна довго перераховувати те, що було. Частину речей нам вдалося доставити, але більшості вже немає. Як і немає нашої згоди на це. Хоча ми не маємо впливу на прильоти бомб, ми б хотіли, щоб солдати, які чекали на допомогу від нас, отримали її попри все», – зазначили у Фонді та оголосили збір нової допомоги.
Загальна вартість вантажу становила приблизно 100 тисяч злотих, близько половини з цього було знищено, тож збір відкрили на суму у 50 тисяч злотих.
Ці кошти вдалося зібрати вже за два дні.
«За два дні 450 людей вирішили разом з нами сказати “НІ” російській бомбі, скинутій на нашу гуманітарну допомогу. Здавалося, що таку допомогу вже не відкупити, а тепер здається, що допомоги завеземо ще більше, ніж нам її спалили», – йдеться у наступному повідомленні від 14 лютого.
Попри те, що необхідна сума була зібрана, благодійний збір вирішили не закривати, аби більше людей могли долучитися, щоб передати українським воїнам речі, які допоможуть їм витримувати надскладні умови в окопах.
Наразі до допомоги долучилися майже 800 людей, які задонатили понад 98 тисяч злотих.
У коментарях під оголошенням збору користувачі радіють, що під час того бомбового удару ніхто не постраждав і додають: «З Україною – усім серцем», «Тепер ще більше з Україною», «Гроші пропали, зберемо ще раз», «Переказ пішов. Ми впораємося». Тим часом українці пишуть: «Dziękujemy!»
Джерело: Zupa na Monciaku
Читайте також:
Маскувальні сітки для ЗСУ: де їх плетуть у Польщі та як долучитися?
Польський волонтер в Україні Марцін Мейєр: “Я не хочу їздити туди, де не стріляють”
Гданськ – у переліку 25 найкращих місць світу, які варто відвідати цього року
