У Польщі та в Україні вже традиційно підбивають мовні підсумки року, обираючи слова, які найточніше характеризують останні дванадцять місяців. Такий рейтинг стає не лише лінгвістичною цікавинкою, а й приводом згадати, чим жила країна, про що говорили люди та які сенси визначали публічний простір. Про те, як обирають головні слова року та з якими подіями вони пов’язані цьогоріч, розповідаємо у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Державний сертифікат зі знання польської мови як іноземної: коли можна скласти іспит у 2026 році?
Слово року в Польщі
У Польщі вибір головного слова щороку організовує Інститут польської мови Варшавського університету спільно з Фондом польської мови. В рамках конкурсу проводять два окремих голосування: для журі, до складу якого входять мовознавці та журналісти, та для інтернет-користувачів в онлайн-форматі.
Голосування в мережі завершилося 31 грудня. У ньому взяли участь 1400 користувачів. Учасники могли проголосувати двома способами: обравши слово чи фразу зі списку, наданого організаторами, або вказати власний варіант.
За результатами голосування в мережі словом 2025 року стало «космос», натомість журі обрало слово «дрон». При цьому до трійки головних слів в обох рейтингах увійшли одні й ті ж лексеми, тільки в різному порядку.
Топ-3 слів 2025 року від мовознавців:
- 1 місце – дрон (dron);
- 2 місце – вето (weto);
- 3 місце – космос (kosmos).
Вибір інтернет-користувачів:
- 1 місце – космос (kosmos);
- 2 місце – дрон (dron);
- 3 місце – вето (weto).
Як пояснили організатори, вибір слова «космос» пов’язаний з участю польського астронавта Славоша Узнанського-Вішнєвського в науково-технологічній місії IGNIS на Міжнародну космічну станцію (МКС). Таким чином він став другим поляком у космосі та першим – на борту МКС.
Тим часом слово «дрон» обрали головним у 2025 році у зв’язку з війною в Україні та інцидентами порушення польського повітряного простору російськими безпілотниками.
Слово «вето» вочевидь пов’язують із діяльністю новообраного президента Польщі Кароля Навроцького, котрий на початку своєї каденції неодноразово застосовував право вето щодо урядових законопроектів. Серед них і проект закону про тимчасовий захист українців.
Нагадаємо, що з Україною були пов’язані і головні слова у Польщі 2022 року. А саме «війна», «біженець» та «в Україні». Більше про це портал ua.pl розповідав за посиланням.
Слово року в Україні
Українське слово року вже втринадцяте обирає редакція онлайн-словника сучасної української мови та сленгу «Мислово». Основними критеріями при виборі слова року є його популярність та соціальна значущість. За версією організаторів, словом 2025 року стало «переговори».
«Зусиллями нового старого президента США, який обіцяв закінчити війну за 24 години, це слово перебувало у центрі суспільної уваги протягом усього року, з найвищим інтересом у середині травня, під час перших з 2022 року прямих переговорів української та російської делегацій», – пояснили в «Мислово».
Тут також зауважують, що паралельно зі словом «переговори» вживають питомо українські «перемовини», проте перші значно переважають у мовленні через спадок радянської лексикографії (подібність до російського «переговоры»).
Іншими важливими словами року, що минув, були:
- Мідас – назва операції Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо найближчого оточення президента Зеленського, яка запустила тектонічні зміни в українському політикумі, які тривають досі;
- картонки – загальна назва (успішних) протестів проти законопроекту №12414, який фактично знищив незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП;
- кілл-зона – зона ураження на лінії фронту, яка постійно розширюється через розвиток безпілотних технологій;
- інфільтрація – тактика просочування невеликими групами піхоти крізь лінію бойового зіткнення, яка стала основною тактикою росіян у році, що минув;
- НРК – наземні роботизовані комплекси, які почали масово використовувати для евакуації поранених та навіть у штурмових діях;
- справедливість – запит на справедливість прослідковується, зокрема у таких виразах як «справедливий мир» та «справедлива мобілізація»;
- виснаження – у зв’язку з війною на виснаження, у яку незаплановано переросла російська спецоперація проти України;
- брехня – як невід’ємна частина (пост)радянської управлінської культури, яка має особливо трагічні наслідки на лінії фронту;
- don’t push the horses – фраза Олександра Усика, яка розвеселила українців та змусила замислитися неукраїномовних людей.
Словник «Мислово» створений у 2012 році з метою фіксації неологізмів, сленгу та інших проявів сучасної української мови. Слова та визначення до них надсилають користувачі.
Джерела: uw.edu.pl, myslovo.com
Головне фото: Canva
Читайте також:
“Роумінг як удома”: українці можуть користуватися мобільним зв’язком в ЄС без доплат
“Gdzie się ukryć”: у Польщі запустили додаток для пошуку найближчого укриття
