У місті Ольштин відкрили кільцеве перехрестя, назване на честь генерала Армії Української Народної Республіки Марка Безручка. Це вже друге таке перехрестя, яке носитиме ім’я українського генерала. А ще у Польщі, як і в самій Україні, є сквери на його честь. Чим же таку славу тут заслужив військовий, який, навіть воюючи за Польщу, називав себе українцем – у матеріалі ua.pl.
Хто такий Марко Безручко?
В Україні це ім’я до останнього часу не було широко відомим. У західноукраїнському Рівному, коли проспект «червоного командира» Олеко Дундича вирішили перейменувати на честь Безручка, чимало мешканців вулиці питали: а хто це? Поза тим, чимало істориків сходяться у думці, що саме завдяки цьому військовому Польща змогла втримати свою незалежність від більшовицької навали у 20-х роках ХХ століття.
Читайте також на ua.pl: Сміливість бути другом: для чого польське керівництво активно відвідувало Україну після 24 лютого?
Уродженець міста Токмак нинішньої Запорізької області, Марко Безручко після служби у російській армії під час Української революції очолив 6-ту Січову дивізію Армії УНР, яка у 1920-му році була інтернована до польського війська.
Після союзницького Варшавського договору між УНР та Польщею відбувся успішний похід українсько-польського війська на Київ, з якого більшовиків вдалось вибити. Але ненадовго, і 12 червня 1920 року Київ був вже вп’яте за останні чотири роки захоплений більшовиками.
У липні 1920 року українські підрозділи мусили рятувати вже столицю Польщі від нападу більшовицької армії під командуванням Михайла Тухачевського.
Ці історичні події, більш відомі як «Битва за Варшаву» та «Диво на Віслі». Причетним до дива був і на той момент полковник Армії УНР Безручко. Справа в тому, що його стрілецька дивізія рівно 102 роки тому, 29-31 серпня 1920-го, тримала оборону міста Замостя, не пустивши 1-шу кінну армію Семена Будьонного на варшавський напрямок.
Польський антибільшовицький плакат 1920 року. Фото: istpravda.com.ua
Якби цього не сталось, кавалеристи Будьонного вдарили б у тил армії Пілсудського, яка на той момент вже намагалась контратакувати. Це при тому, що трохи більше, ніж трьом тисячам українських військових протистояли понад тринадцять тисяч червоноармійців. А в гарматах «будьонівці» взагалі переважали у шість разів.
Через два дні героїчного спротиву української дивізії більшовики із втратами були змушені відступити – через наближення інших підрозділів Війська Польського. За цей вчинок і Безручко, і інший командир Всеволод Змієнко були підвищені у званнях до генералів-хорунжих Армії УНР. І стали національними героями Польщі.
Після завершення більшовицько-польської війни Марко Безручко працював в уряді УНР в екзилі на території Польщі. Помер у 1944 році у Варшаві, там же і похований – у православній частині цвинтаря «Воля».
Пам’ять про українського генерала у Польщі
Іменем Марка Безручка названі:
- кільцеве перехрестя у Вроцлаві – з 2018 року;
- один зі скверів у Варшаві – з 2020 року;
- сквер у Гданську – з 2020 року;
- кільцеве перехрестя в Ольштині – з 28 серпня 2022 року.
Читайте також на ua.pl:
“Скажи, хто твій друг…”: Польща – незмінний лідер рейтингу “друзів України”
Анджей Дуда у Києві: “Як Гданськ чи Люблін є частиною Польщі, так і Крим – це Україна”
“Разом переможемо”: представники польської влади привітали Україну з Днем Незалежності
“Століття минуло, а ворог той самий”: у Польщі відзначили Свято війська
