Субота, 13 Квітня, 2024
spot_img
додомуUAПольсько-українські відносиниПовномасштабна допомога: як Польща та Україна разом прожили цей рік війни

Повномасштабна допомога: як Польща та Україна разом прожили цей рік війни

Коли рік тому, увечері 23 лютого президент Анджей Дуда повертався із Києва до Варшави, він уже точно знав, що війна буде. Володимир Зеленський повідомив йому, що російський напад на українську столицю очікується вже в найближчі години. І коли зранку 24 лютого на Київ та інші міста упали бомби, поляки не вагаючись відкрили свої кордони для тисяч біженців. Тисяч, а згодом мільйонів українців. Саме поляки прийняли у себе найбільшу кількість наших людей за рік повномасштабного російського вторгнення. Вони відкрили для нас свої домівки і серця, допомагають і підтримують досі. Сьогодні портал ua.pl згадує головні події в українсько-польських відносинах за останні 365 днів – рік великої війни і найбільшої єдності двох народів.

Читайте також: “Я навчилась кричати мовчки”: як рік тому сотні тисяч українців тікали від війни залізницею

«Ми приймемо кожного, хто втікає від війни»

«Наші сусіди – українці складають найтяжчий з можливих екзамен, ризикуючи власним життям. Захищають не тільки свою свободу, але свободу нас усіх – європейців. Вони можуть розраховувати на повну підтримку Польщі», – написав Анджей Дуда на своїй Facebook-сторінці 24 лютого 2022 року.

Зображення: Andrzej Duda / Facebook

Про це того ж дня заявив і голова Канцелярії прем’єр-міністра Польщі Міхал Дворчик:

«Кожна особа, яка хоче отримати допомогу на території Польщі, зможе її отримати. Навіть якщо хтось не має не тільки біометричного паспорта, але жодного паспорта, на підставі рішення головного коменданта Прикордонної служби його можуть впустити до Польщі на 15 днів. Упродовж цього терміну вестимуться дії для легалізації перебування цих осіб».

І справді, трохи більше ніж за два тижні, 12 березня президент Польщі Анджей Дуда підписав Закон «Про допомогу громадянам України у зв’язку із збройним конфліктом на території цієї держави». Цим документом українцям дозволили перебувати на території Польщі упродовж півтора року, мати право тут на роботу, а також державні виплати на рівні з поляками.

Пізніше, у січні 2023-го до цього спецзакону внесуть зміни, зважаючи на нові обставини, досвід місяців війни та актуальні потреби українців.

Солідарність звідусіль

У ті перші дні повномасштабного вторгнення українцям кинулися допомагати не лише на найвищому державному рівні – приватні польські компанії організовували поставки гуманітарних вантажів до кордону, а в містах з’являлися пункти допомоги, куди звичайні люди приносили все, чим могли поділитися. Крім того, вони лишали там свої контакти, тим самим зголошуючись прийняти у своїх домівках тих українців, кому немає куди податися.

Про те, як волонтери фактично рятували людей у величезних чергах на кордоні наприкінці лютого, порталу ua.pl розповідала настоятелька монастиря Згромадження сестер святого Домініка у Жовкві Матеуша Тринда з Польщі:

«Ми під’їжджали, ставали обабіч дороги, прямо біля черги. Мені частіше випадало розносити шоколад. Я брала ящик шоколаду і ходила від машини до машини. Люди насправді були дуже налякані, психологічно закриті. Відчиняли вікна з острахом, а то й не відчиняли взагалі. Але на шоколад завжди реагували добре. І коли відчиняли вікно, то я вже запрошувала їх на теплий борщ. Потихеньку люди виходили, починали брати їжу, розмовляти».

Фото: Mateusza Trynda / Facebook

Лише за перші три місяці війни поляки віддали українським біженцям 10 млрд злотих зі своїх сімейних бюджетів. Про це свідчать результати опитування, яке провели фахівці Польського економічного інституту (Polski Instytut Ekonomiczny). Це в 2,5 рази перевищує витрати поляків на благодійність за весь 2021 рік. Загалом, до матеріальної підтримки біженців долучилося 70% населення Польщі.

Допомога надходила звідусіль:

Стенд підтримки українців в одній із варшавських шкіл. Фото: Оксана Матвіїва / ua.pl

«Маріки» зі «Старлінками»

А пригадуєте, як за неповний місяць у Польщі зібрали 22,5 млн злотих на безпілотник «Байрактар» для Збройних Сил України? І як згодом турецький виробник вирішив усе ж передати цей дрон Україні безкоштовно, а зібрані кошти спрямували на інші потреби ЗСУ. Сам безпілотник тоді назвали «Маріком» – на честь героїчного Маріуполя.

А згодом поляки організували інші благодійні збори на придбання дронів-камікадзе «Warmate» вже польського виробництва.

Або як у серпні Польща передала Україні 5 тисяч терміналів Starlink – аби військові мали зв’язок за відсутності інтернету, а звичайні українці могли телефонувати рідним, коли внаслідок обстрілів зникає навіть мобільний зв’язок. А згодом були інші партії «старлінків», зокрема, на деокуповану Харківщину та у звільнений Херсон.

А скільки було «тихої» допомоги окремих людей, про яку не повідомляли ЗМІ, але котра ставала цеглинкою того муру, який вже рік будує і утримує українська армія… Бо кожен донат чи посилка наближає Перемогу, про яку так мріють обидва народи.

«Ваші рідні – не біженці. Вони – гості»

Не припинялася допомога й на дипломатичному рівні. Саме польський президент був у числі тих лідерів держав, котрі першими приїхали до України від початку повномасштабного російського вторгнення. Анджей Дуда у компанії президентів Литви Гітанаса Науседи, Латвії Егілса Левітса та Естонії Алара Каріса відвідали Київ 13 квітня.

Фото: Jakub Szymczuk / KPRP / president.pl

А вже 22 травня президент Польщі виступив з промовою у Верховній Раді, сказавши, зокрема, таке:

«Дорогі українські друзі, я хотів би, щоби ви знали, що ваші рідні, дружини, батьки, діти, онуки, мільйони людей, які мусили виїхати з України до Польщі, втікаючи від трагедії війни, не є в нашій державі біженцями – це наші гості».

Фото: Jakub Szymczuk / KPRP / president.pl

Він подякував Україні за захист Європи «перед нашестям варварства та нового російського імперіалізму», а також запевнив, що Польща буде активно підтримувати Україну на шляху до членства в Євросоюзі.

Крім того, до України з офіційними візитами минулого року приїздили, зокрема, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, Маршалок Сенату Томаш Гродзький та перша леді Аґата Корнгаузер-Дуда. Метою цих поїздок було насамперед продемонструвати солідарність та підтримку Україні та українцям. Не раз під час своїх заяв чиновники найвищого рівня запевняли, що допомагатимуть нашій крайні стільки, скільки це буде потрібно.

Ще однією вагомою подією у дипломатичних стосунках між нашими країнами стало призначення Василя Зварича на посаду Надзвичайного і Повноважного посла України в Польщі. Відповідний указ президент Володимир Зеленський підписав ще 8 лютого 2022 року. Однак через війну очолити дипломатичне відомство новий посол зміг лише у червні. До цього упродовж восьми років нашу країну у Польщі представляв Андрій Дещиця.

Фото: Jakub Szymczuk / KPRP / prezydent.pl

Дзеркальні рішення

На знак подяки польському народові за солідарність і підтримку України в умовах війни 29 липня Верховна Рада України ухвалила закон «Про встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Польщі, які перебувають на території України». Законопроект був поданий президентом Володимиром Зеленським 11 липня. Тож тепер поляки можуть перебувати в Україні півтора року та користуватися всіма правами та свободами, як і українці.

Були рішення не лише на державному, але й міських рівнях. Приміром, про перейменування вулиць, скверів та перехресть, а також встановлення пам’ятних знаків.

Зокрема, в Україні та Польщі за останній рік з’явилися:

Володимир Зеленський та Матеуш Моравецький на Алеї сміливості у Києві. Фото: president.gov.ua

Також у польській столиці планують дати назву Ukraińska одному з відрізків вулиці в районі Praga-Południe, а в Києві запропонували перейменувати станцію метро «Мінська» на «Варшавську».

Детальніше про назви українських вулиць на честь польських діячів портал ua.pl повідомляв за цим посиланням.

Крім того, у Польщі вирішили, як уживати правильно: «в Україні» чи «на Україні». У липні Рада польської мови (Rada Języka Polskiego) опублікувала свої рекоменданції.

«Беручи до уваги особливу ситуацію та особливі почуття наших українських друзів, які часто сприймають вислови «na Ukrainie», «na Ukrainę» («на Україні», «на Україну» – ред.) як ознаку ставлення до своєї країни як несуверенної, Рада польської мови заохочує використовувати варіанти «w Ukrainie» i «do Ukrainy» («в Україні» і «до України» – ред.) та не визнавати вживання з «на» єдино правильним (про що можна прочитати в друкованих правописних виданнях). Прийменники «в» і «до» рекомендуємо вживати у офіційному мовленні і в тих випадках, де можна замінити слово «Україна» виразом «Українська держава». Тому пишімо «візит президента в Україну», а не «на Україну». Краще писати про «війну в Україні», ніж війну «на Україні», хоча друга версія теж не є неправильною», – йдеться у рішенні Ради.

Dziękujemy, Polsko!

Підтримка словами та вчинками, яку українці часто називають неймовірною і яку обіцяють пам’ятати, щоб передати своїм наступним поколінням. Останні дванадцять місяців між Україною та Польщею були саме про це. Між нашими народами – століття різної історії, однак того зв’язку, який виник за минулий рік, мабуть, не знав досі світ і не спровокувала жодна війна. Бо коли один сусід скидав на Україну бомби, інший – рятував її дітей.

«Я вдячна Польщі за кожне життя, яке ви вберегли, прихистивши у себе наших людей, які втекли від війни. За кожну українську дитину, яка прокинеться вранці завдяки вам. Дякую президенту Анджею Дуді та його дружині пані Агаті, уряду Польщі, а також кожному польському платнику податків за його величезну підтримку», – сказала перша леді Олена Зеленська, виступаючи у жовтні на безпековому форумі у Варшаві.

Сказала думками чи не кожної української матері, котра одного дня сіла до потягу, перетнула кордон і не уявляла, як бути далі. А тепер мріє, коли після Перемоги повернеться до свого дому й одного разу накриє стіл для нової рідні – поляків, котрі вперше приїдуть у гості.

Марш подяки українців полякам, Вроцлав, 19 червня 2022 року. Фото: Yaroslav Lomakin

Читайте також:

Світ відважних людей: в Ірпені подякували Анджею Дуді

Україна вітає Польщу з Днем Незалежності: ми ніколи не стомимося казати “дякую”

«Століття минуло, а ворог той самий»: у Польщі відзначили Свято війська

Потяг “Війна – Варшава” вирушає не за розкладом

“Ланцюг Єдності зі світом”: українці у Кракові дякували за допомогу Україні та просили більше зброї для якнайшвидшої перемоги (фото)

Oksana Matviiva
Oksana Matviivahttps://ua.pl/
Редактор порталу ua.pl. До Польщі потрапила у зв’язку з війною. В Україні працювала спочатку журналісткою – з 2007 року, згодом – медіа-аналітиком. Робота з ua.pl особлива тим, що не є працею як такою. Це життя, в якому кожен з тих, про кого ми пишемо, намагається бути корисним у цій новій реальності. Щиро захоплююся такими українцями і безмежно вдячна полякам, котрі так щедро нам допомагають. Вивчала українську філологію, літературну творчість та журналістику в Національному університеті «Острозька академія».
RELATED ARTICLES
- ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА -spot_img

Найпопулярніше

недавні коментарі