Сьогодні, 16 лютого, у католиків розпочався останній тиждень перед Великим постом. Це той період у католицьких країнах, коли закінчуються так звані карнавали – післяноворічні масові гуляння з маскарадами, колядками чи жартівливими піснями. Які традиції збереглися у Польщі донині та що обов’язково слід зробити цього четверга – у матеріалі ua.pl.
Зимові традиції у Польщі пов’язані як із церковним звичаєм, так і з побутом людей у цей період. Оскільки більшість традицій походять із сільської місцевості, то й час карнавалів припадає саме на той період, коли люди мали час відпочити від роботи в полі і повеселитися.
Читайте також: Календар-2023: державні вихідні та торгові неділі у Польщі
Карнавали або як їх ще називають запусти (zapusty) розпочинаються від 6 січня –Свята Трьох Царів – і до першого дня Великого посту, котрий не має сталої дати.
Традиція походить із часів Середньовіччя. Тоді у містах влаштовували бали-маскаради, а селяни збиралися на танці. Цей період також супроводжувався масовими вуличними веселощами з перевдяганням у тварин, казкових героїв чи потойбічних істот – козу, лелеку, чорта, смерть, сажотруса, бабу та діда тощо. У такому вигляді та в супроводі музик ішли по хатах, співаючи жартівливих пісень та «випрошуючи» частування. Або ж запрягали коней в сани та їздили темними морозними околицями, відвідуючи родичів та сусідів. У Польщі ця забава існує й зараз, вона називається куліґ (kulig) і дещо нагадує український Щедрий вечір.
Як стверджують дослідники, в останні роки все більше містян цікавляться автентичними запустами, тож молодь із міста їде в цей період у села, щоб поспостерігати за традиціями чи взяти участь у карнавалах, котрі там досі збереглися.
Масний четвер
Останній четвер перед Великим постом називається Tłusty czwartek, тобто масний або жирний четвер. Хоча сама традиція походить ще з дохристиянських часів, коли гучними застіллями відзначали закінчення зими та наближення весни. Пізніше цей звичай набув нового змісту – до настання посту слід було спожити усю жирну їжу. Тож у цей день і весь тиждень після прийнято вживати страви на маслі та салі. Головним атрибутом свята у Польщі є пончики, пампухи та хрустке печиво. У селах їх досі випікають до свята власноруч, а в містах біля пекарень та магазинів вишиковуються цілі черги. Пампухи приносять навіть на роботу, щоб пригостити колег. Адже вважається, що в цей день слід обов’язково з’їсти хоча б один такий смаколик, аби надалі мати успіх і достаток.
Остатки
Вівторок, котрий настає після жирного четверга і є останнім днем перед Великим постом, називають остатками (ostatki). Інші назви – кусаки (kusaki) або оселедець (śledzik), адже саме його прийнято їсти у цей день.
Попільна середа
За календарем Римо-Католицької Церкви перший день Великого посту припадає на середу – за 46 днів до Великодня, або ж за 40 днів, якщо не рахувати неділь.
Попільною (Popielec, Środa Popielcowa) цю середу називають через церковний обряд, коли під час богослужіння священник наносить на чола вірних попіл у формі хреста або ж посипає голови вірян попелом. У релігійній традиції це є символом покаяння за гріхи.
До слова, саме попелом раніше було прийнято вичищати горщики перед настанням Посту, аби прибрати з них рештки жирної їжі.
Читайте також:
Помолитися у Польщі: як знайти найближчу церкву та де поспілкуватися зі священником онлайн?
“Стерти націю”: у Польщі створили фільм про знищені росіянами українські пам’ятки
