У суботу, 11 липня, у Польщі вшановуватимуть пам’ять жертв Волинської трагедії 1943-44 років. Йдеться про етнічні чистки поляків українськими націоналістами та вбивства українців у відповідь. Гинули беззахисні – жінки, діти, старші люди. Ті події досі лишаються спільним болем та постійною історичною суперечкою між обома народами. Аби віддати шану жертвам тих часів і продемонструвати єдність, поляки та українці зберуться разом у Варшаві та покладуть до пам’ятника спільний вінок у біло-червоних і синьо-жовтих кольорах. Більше про це – у матеріалі ua.pl.
Читайте також: У Варшаві розгромили магазин, бо його власниця відреагувала “дизлайком” на антиукраїнські гасла. Її підтримали тисячами донатів
11 липня 1943 року вважається днем наймасовішого та найкривавішого етапу українсько-польського протистояння на Волині. Цей день ще називають «кривавою неділею». Тоді збройні загони українських націоналістів одночасно напали на близько 100 населених пунктів на Волині та в Східній Галичині, де на той час мешкали етнічні поляки. Більше про ті події можна дізнатися з онлайн-виставки «Волинь 1943-2023», яку створили у Центрі думки Івана Павла II до вісімдесятих роковин трагедії.
Цьогоріч українці, котрі перебувають у Польщі, зібрали кошти на вінок у кольорах Польщі та України, який разом із поляками покладуть 11 липня до пам’ятника жертвам Волинської трагедії у Варшаві. Про це виданню «Wirtualna Polska» розповіла голова товариства «Польсько-українське примирення» Кароліна Романовська.
– Ми зустрінемося біля пам’ятника разом із поляками та українцями. Покладемо спільний вінок у барвах обох держав. Це для нас момент тиші та пам’яті. Ми не займаємося політикою. Ми показуємо, що здатні об’єднатися щодо безневинно вбитих людей, – каже Кароліна Романовська.
Вона підкреслює, що серед учасників запланованого вшанування будуть українці, які не поділяють історичну політику, яку проводить частина представників української влади, і відкрито відкидають ідею встановлення пам’ятників усім членам УПА, зокрема тим, хто причетний до злочинів проти цивільного населення.
Кароліна Романовська визнає, що учасники цьогорічних урочистостей враховують можливість провокацій чи суперечок, проте не мають наміру відмовлятися від спільного покладання вінка.
– Я навіть отримувала запитання у соцмережах, чи не боїмося ми провокацій і чи не варто скасувати цей захід. Ми не відмовимося. Ми знаємо, що це може бути складний момент, але саме тому ми мусимо бути там. Для багатьох українців, які приїдуть, цей день є не менш важливим, ніж для волинських родин. За чотири роки це стало також їхньою особистою місією, – додала Романовська.
Із закликом спільного вшанування пам’яті жертв Волині вона звернулася до поляків та українців у червні цього року. Захід має відбутися 11 липня о 12:00 біля пам’ятника жертвам Волинської різанини (Pomnik Ofiar Rzezi Wołyńskiej), що розташований у Волинському сквері (Skwer Wołyński) у варшавському районі Żoliborz.
«Покажімо силу спільноти. Вшануймо пам’ять жертв. Не дозвольмо себе роз’єднати. Квіти у кольорах Польщі та України. У тиші. Без зайвих слів. Для всіх жертв. Для родин, які й досі несуть у собі цей біль. Для останніх живих свідків тих подій. І для тих праведників, які мали мужність протистояти злу й рятувати своїх сусідів, платячи за це власним життям. Адже лише визнавши правду та розділивши спільну пам’ять, ми зможемо закласти підвалини для примирення. Якщо ми доведемо, що здатні бути разом перед обличчям цієї складної історії, то змусимо замовкнути тих, хто живиться розбратом, ненавистю та взаємною ворожнечею. Пам’ять не повинна бути політичним інструментом. Пам’ять має бути пересторогою», – йдеться у зверненні.
Apel‼️
— Karolina Romanowska (@KarolaAdamiec) June 22, 2026
Polacy i Ukraińcy, mieszkańcy Polski, przyjaciele!
Chciałabym zaprosić Was wszystkich do wspólnego złożenia kwiatów 11 lipca o godzinie 12:00 pod Pomnikiem Ofiar Rzezi Wołyńskiej w Warszawie (Skwer Wołyński na Żoliborzu).
Pokażmy siłę wspólnoty. Oddajmy hołd ofiarom.… pic.twitter.com/bCww1Tt9KP
Нагадаємо, Кароліна Романовська – перша приватна особа, за заявкою якої в селі Угли, що на Рівненщині, провели цієї весни розкопки на місці ймовірного поховання місцевих мешканців – поляків та українців, які загинули внаслідок збройного нападу у 1943 році. В Углах були вбиті 18 членів її родини. Про ті трагічні події жінка знає від свого прадіда, який був війтом цього села у час німецької окупації. Більше про це портал ua.pl розповідав за посиланням.
У межах досліджень польсько-українська експедиція обстежила всі заплановані ділянки – загалом понад 1000 квадратних метрів. Однак масового поховання там не виявили. Тоді Кароліна Романовська повідомляла, що продовжить пошук інформації про інші можливі місця поховання та знову подаватиме запит на розкопки в Углах.
Упродовж останніх кількох років пошуково-ексгумаційні роботи за участі фахівців із Польщі та України відбувалися й на інших ділянках західних областей України. Так, місяць тому на території колишнього села Гута Пеняцька, що у Львівській області, археологи виявили масове поховання часів Другої світової війни. Ці роботи стали продовженням досліджень на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька Волинської області – там також шукали останки жертв Волинської трагедії 1943 року. Розкопки провели у квітні цього року і також виявили масові захоронення.
Крім того, пошуково-ексгумаційні роботи тривали й у колишньому селі Пужники, що на Тернопільщині. Там уже відбулася церемонія перепоховання останків. Про це портал ua.pl розповідав у попередній публікації.
Читайте також:
Відкликання ордена Білого Орла у Володимира Зеленського: яка реакція в Україні та Польщі?
У Польщі змінюють правила проведення державного екзамену з польської мови як іноземної
У лісі в Польщі знайшли срібно-золотого орла часів Другої світової
