П’ятниця, 7 Лютого, 2025
spot_img
додомуUAПольсько-українські відносиниПодолати спільний біль: як Україна та Польща йшли до примирення навколо Волинської...

Подолати спільний біль: як Україна та Польща йшли до примирення навколо Волинської трагедії

У неділю, 9 липня, президенти Польщі та України спільно вшанували пам’ять жертв Волинської трагедії під час екуменічного богослужіння в кафедральному соборі святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку. Трагічні події відбувались на Волині 80 років тому, під час найбільшої у ХХ сторіччі війни. І як же символічно, коли у час найжорстокішого у ХХІ столітті протистояння, великої війни, два народи, в особі їхніх президентів, вирішили продемонструвати – потрібне примирення. Щоб продовжувати протистояти спільному ворогу. Хоча насправді шлях до цього примирення був досить непростим… Детальніше про це – у матеріалі ua.pl.

Володимир Зеленський та Анджей Дуда в Луцьку. Фото: Jakub Szymczuk / KPRP / prezydent.pl

Читайте також: “Як говорити про Волинь”: поляків та українців запрошують до діалогу про трагедію 1943-го

Ці драматичні події, внаслідок яких гинули як поляки, так і українці, почалися 11 липня 1943 року (за іншою версією, цю дату вважають кульмінацією подій). І напередодні роковин трагедії президент Польщі Анджей Дуда та президент України Володимир Зеленський зустрілись вже вкотре за цей рік. Цього разу – у Луцьку, щоб разом вшанувати жертв етнічних вбивств на жалобній Месі. «Разом вшановуємо всіх невинно убієнних волинян! Пам’ять нас єднає! Разом ми сильніші», – так наголошують у канцелярії польського президента. А президент України заявив: «Ми цінуємо кожне життя, пам’ятаємо історію та разом відстоюємо свободу».

І як доказ зроблених Польщею та Україною кроків назустріч – спільна заява про прощення і примирення, підписана главами Української Греко-Католицької Церкви та Римо-Католицької Церкви в Польщі. І не дарма Глава УГКЦ Святослав Шевчук наголошував на необхідності примирення двох країн, адже «у іншому випадку карти розігруватиме той третій».

Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук і Голова єпископату Римо-Католицької Церкви в Польщі Станіслав Гондецький. Фото: ugcc.ua

Кількома днями раніше прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький побував на території вже неіснуючого села Острувки у Волинській області, де також вшанував пам’ять загиблих.

У 2016 році, вже під час російської агресії, Сейм встановив 11 липня «Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА». В Україні процес пошуку спільного бачення, принаймні, «у верхах», тоді вже тривав. Верховна Рада, обрана вже після Революції Гідності, у своїй відповіді попросила «припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії». І водночас – вести діалог на рівні істориків та інших фахівців.

Після цього, здається, на міждержавному рівні це питання не порушували. Лише торік Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща та український Мінкульт навіть підписали меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті. У ньому сторони домовились спільно проводити роботи із розшуку, ексгумації, поховання жертв трагедії. Щоправда, на той момент реалізацію вирішили перенести на час після завершення бойових дій в Україні. Хоча б з тої причини, що частина масових поховань може знаходитись поблизу кордону з Білоруссю, у зоні посиленого контролю. А там нині розкопки просто неможливі.

Президент України Петро Порошенко у липні 2016 року вшанував жертв Волинської трагедії, ставши на коліно перед монументом пам’яті загиблих у Варшаві. А ще раніше, у грудні 2014-го, Порошенко фактично просив вибачення перед польським народом у Сеймі.

Яким би різним не було бачення Волинської трагедії громадянами двох держав, події 2023 року чимало фахівців сприймають з великим ентузіазмом і оптимізмом. «Це дуже вдалий символічний крок. Наші державні мужі якраз і демонструють бажання нарешті подолати цю чорну сторінку в спільній польсько-українській історії», – наголошує «Українському радіо» Андрій Руккас, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка. І тут складно не погоджуватись. Адже коли, як не у часи варварства та нелюдської жорстокості від росії, країни, що живе минулим, усьому цивілізованому світу демонструвати суспільну та політичну зрілість? І пробачати один одному помилки минулого. Заради майбутнього…

Читайте також:

У Польщі скасували стан епідеміологічної загрози: що змінилося для українців, котрі не мають статусу UKR?

Вшановуючи поляків, розстріляних у Катині, Анджей Дуда згадав українську Бучу

“Дякую за життя, які ми спільно з вами рятуємо нашою солідарністю” – Володимир Зеленський звернувся до поляків у Варшаві

Повномасштабна допомога: як Польща та Україна разом прожили цей рік війни

Andriy Matviiv
Andriy Matviivhttps://ua.pl/
Журналіст, редактор, фотограф, сценарист. Живу у Києві, до цього мешкав у західноукраїнському місті Рівному. У медіа – з 2000-го року. Маю досвід роботи у всіх видах медіа – був редактором відділу в газеті, вів авторську програму на радіо, розробляв концепцію та був редактором сайтів, займався різноманітними телевізійними проектами – від написання сценарію – до монтажу. Одружений, маю доньку.
RELATED ARTICLES

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

- ТУТ МОЖЕ БУТИ ВАША РЕКЛАМА -spot_img

Найпопулярніше

недавні коментарі