У колишньому селі Пужники, що на Тернопільщині, стартував новий етап пошуку останків мешканців села, які трагічно загинули в лютому 1945 року. Розкопки проводить спільна польсько-українська експедиція. Ці роботи стали продовженням пошуково-ексгумаційних досліджень, які тривали тут минулими роками, а за їх підсумками відбулося гідне перепоховання жертв. Більше про це – у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Подолати спільний біль: як Україна та Польща йшли до примирення навколо Волинської трагедії
Пужники – колишнє село на Тернопільщині (нині у межах села Садове Чортківського району), де в період між світовими війнами компактно мешкали поляки. Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, у лютому 1945 року Пужники зазнали збройного нападу. За даними архівних джерел, частина мешканців села трагічно загинула, а саме село було спалене.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі додають, що злочин у Пужниках був одним із останніх масових вбивств польського населення, скоєних Українською повстанською армією (УПА) на Східних Кресах (Kresy Wschodnie – польська назва територій нинішніх Західної України, Західної Білорусі і Литви, що колись входили до складу Речі Посполитої). В ніч із 12 на 13 лютого 1945-го сотня під командуванням Петра Хамчука «Бистрого» прибула до села та вбила кілька десятків мешканців, а більшість будинків спалила.
У 1949 році радянська влада ліквідувала село. Ця територія надалі залишалася незаселеною і поступово заросла лісовими насадженнями.
У 2023-2025 роках у Пужниках відбулися пошуково-ексгумаційні роботи – відповідно до домовленостей між Україною та Польщею. Зокрема, у 2023 році були проведені спільні українсько-польські дослідження зі встановлення місця поховань на території колишнього цвинтаря. А навесні 2025-го тут провели пошуково-ексгумаційні роботи. Як повідомляли в польському Мінкульті, тоді знайшли останки 42 осіб. На підставі проведеного аналізу встановили, що серед ексгумованих – щонайменше 11 дітей, 16 жінок і 10 чоловіків.
Церемонію перепоховання провели 6 вересня 2025 року на тому ж цвинтарі у Пужниках. В урочистості взяли участь українські та польські високопосадовці.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров так сказав тоді про цю подію:
– Це початок не нової, а інакшої історії – історії двох народів, які були сусідами понад тисячу років, народів дорослих і мудрих. На перепохованні ми слухали отців, що звершили літургію і причастили учасників «на знак відсутності зла в серцях». Це місце є місцем пам’яті, а не політичних чи історичних суперечок. Тут ми схиляємо голову як два європейські народи. Це про пам’ять людей, які загинули. Ми згадуємо, бо пам’ятаємо. І ця пам’ять – те, що ми формуємо і зберігаємо разом. Дякую польській стороні за спільну працю та гідне вшанування!
Новий етап пошукових робіт на території Пужників триватиме з 22 до 28 червня. Дослідження проводять спільно фахівці ТзОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» (Україна), Поморського медичного університету в Щецині, польського Фонду «Свобода і демократія» та Інституту національної пам’яті Польщі.
Нагадаємо, про співпрацю у сфері національної пам’яті Україна та Польща домовилися у червні 2022 року, підписавши відповідний Меморандум. Документом передбачено створення українсько-польської робочої групи під головуванням заступників міністрів культури, яка виконуватиме спільні домовленості щодо співробітництва держав з питань розшуку, ексгумації, поховання, відзначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць вшанування та поховань.
Насамперед йдеться про жертв Волинської трагедії 1943-44 років – етнічних чисток поляків українськими націоналістами та вбивства українців у відповідь. Ті події досі лишаються спільним болем та найбільшою постійною історичною суперечкою двох народів. Втім останніми роками все частіше чуємо про необхідність пошуку шляхів до примирення – як у заявах чиновників найвищого рівня обох країн, так і від різних просвітницьких організацій.
Поляки пояснюють, що хочуть знати, де поховані їхні рідні, аби мати можливість запалити свічку на їхніх могилах та гідно вшанувати їхню пам’ять. З цим погоджуються і в Україні, наголошуючи, що немає жодних перешкод для пошуку та ексгумацій жертв тих часів.
Так, лише кілька днів тому, 19 червня, завершили розкопки у Гуті Пеняцькій. Це колишнє село на Львівщині, де в лютому 1944-го сотні місцевих мешканців були вбиті, а саме село спалене. Про підсумки пошукових робіт у цьому місці портал ua.pl розповідав у попередній публікації.
Джерела: uinp.gov.ua, gov.pl
Читайте також:
Відкликання ордена Білого Орла у Володимира Зеленського: яка реакція в Україні та Польщі?
Безкоштовні консультації з подання заяв на карту CUKR для українців у Польщі
У Кракові запрошують на українські страви та добрі справи: стартує благодійний Gremi Борщ Fest
