На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька Волинської області 13 липня розпочали розкопки з метою ексгумації та перепоховання останків місцевих мешканців, які загинули у серпні 1943 року. Ці роботи є продовженням спільних польсько-українських досліджень, які тривали тут у квітні цього року. Детальніше розповідаємо у публікації ua.pl.
Читайте також: Подолати спільний біль: як Україна та Польща йшли до примирення навколо Волинської трагедії
Нагадаємо, розкопки в Острівках та Волі Островецькій відбулися з 20 до 30 квітня 2026 року. Як повідомляли в Інституті національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej – IPN), головною метою цих досліджень була локалізація місць поховання останків понад 350 поляків – жертв злочинів, скоєних українськими націоналістами в серпні 1943 року. Вже в перший день робіт на території колишнього господарства Стражиця у Волі Островецькій експедиція виявила невідоме досі масове поховання – там знайшли останки щонайменше 5 людей. Також рештки кількох осіб виявили на інших ділянках у межах села Острівки. Тоді фахівці зазначали, що на цій території можуть бути й інші поховання, тож сподівалися на наступні пошуки. Про це ua.pl інформував у попередній публікації.
Дозвіл на продовження досліджень у цьому місці Україна надала Польщі в червні цього року. За інформацією IPN, «під час цих робіт будуть ексгумовані останки поляків, вбитих українськими націоналістами у серпні 1943 року». Роботи триватимуть до 7 серпня 2026 року.
До польсько-української експедиції увійшли співробітники Інституту національної пам’яті Польщі, Вроцлавського медичного університету, ТзОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» (Україна) та Меморіально-пошукового центру «Доля» (Україна).
Нинішній етап робіт є частиною багаторічної історії досліджень в Острівках та Волі Островецькій, де у 1992, 2011 та 2015 роках виявили, ексгумували та гідно поховали останки 674 осіб.
Як зазначають в Українському інституті національної пам’яті, дослідження відбуваються на виконання домовленостей, досягнутих за результатами діяльності Українсько-польської робочої групи з питань національної пам’яті.
«Наголошуємо, що спільна пам’ять і готовність до порозуміння зближують наші народи в ім’я спільних цінностей, заснованих на християнській традиції, повазі до прав людини, добросусідстві в Європі та спротиві російському імперіалізмові», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, що протягом останніх років пошуково-ексгумаційні роботи за участі фахівців із Польщі та України відбувалися й на інших ділянках західних областей України. Так, місяць тому на території колишнього села Гута Пеняцька, що у Львівській області, археологи виявили масове поховання часів Другої світової війни.
Ще раніше, у березні цього року, пошукові роботи провели в селі Угли Рівненської області, на місці ймовірного поховання місцевих мешканців – поляків та українців, які загинули внаслідок збройного нападу 1943 року. У межах досліджень польсько-українська експедиція обстежила всі заплановані ділянки – загалом понад 1000 квадратних метрів. Однак масового поховання там не виявили, – повідомляли в Міністерстві культури України.
Тим часом на території колишнього села Пужники, що на Тернопільщині, минулоріч ексгумували рештки 42 осіб. Церемонію перепоховання провели 6 вересня 2025 року на тому ж місці. Як зазначають у Міністерстві культури та національної спадщини Польщі, злочин у Пужниках був одним із останніх масових вбивств польського населення, скоєних Українською повстанською армією (УПА) на Східних Кресах (Kresy Wschodnie – польська назва територій нинішніх Західної України, Західної Білорусі і Литви, що колись входили до складу Речі Посполитої). В ніч із 12 на 13 лютого 1945-го сотня під командуванням Петра Хамчука «Бистрого» прибула до села та вбила кілька десятків мешканців, а більшість будинків спалила.
Нещодавно у Польщі оприлюднили результати перших в історії порівняльних генетичних досліджень, в межах яких вдалося встановити імена 8 осіб, чиї останки виявили в Пужниках. Це:
- Броніслава та Марія Карпінські;
- Марія, Владислава та Міколай Шафранські;
- Адольф та Броніслав Данцевіч;
- Генрік Федоровіч.
Наступний етап досліджень у Пужниках відбувся з 22 до 25 червня цього року. Тоді експедиція заклала близько 50 розвідкових траншей, але масового захоронення не виявила. Були знайдені окремі фрагменти дерев’яної труни, ґудзики, ймовірні фрагменти взуття, що може вказувати на одиночне цивільне поховання у труні, не пов’язане із трагічними подіями лютого 1945 року, – повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Джерела: ipn.gov.pl, uinp.gov.ua
Читайте також:
На Львівщині знайшли масове поховання: підсумки польсько-українських пошукових робіт
У Львові російський дрон влетів у важливу для Польщі будівлю: що відомо?
Варшавська угода 1920 року – союз поляків та українців проти російських окупантів
