У понеділок, 8 червня, на місці колишнього села Гута Пеняцька, що на Львівщині, стартують спільні українсько-польські пошукові дослідження. Їх мета – локалізація місць поховань мешканців села, які трагічно загинули у лютому 1944 року. Більше про це, а також про інші пошуково-ексгумаційні роботи за домовленістю між Польщею та Україною розповідаємо у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Волинь 1943-1944: онлайн-виставка про трагічну сторінку польсько-української історії та прагнення до порозуміння
Гута Пеняцька – колишнє село на території нинішньої Львівської області (в межах сіл Жарків та Голубиця Золочівського району). Протягом 1920-30-х років Гута Пеняцька належала до Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польської Республіки. У цей час у селі компактно проживали поляки.
Що відомо про трагедію?
28 лютого 1944 року Гута Пеняцька зазнала збройного нападу. Як повідомляє Міністерство культури України з посиланням на дані архівних джерел, напад на село здійснили підрозділи німецької поліції. Значна частина мешканців трагічно загинула, а саме село було спалено. Точна кількість жертв тих подій невідома. Після руйнування Гута Пеняцька не була відновлена.
За інформацією Інституту національної пам’яті Польщі (Instytut Pamięci Narodowej – IPN), злочин скоїли солдати 4-го поліцейського полку СС (німецький полк, сформований з українських добровольців дивізії СС «Галичина») за співучасті підрозділів Української повстанської армії (УПА) та місцевих воєнізованих груп українських націоналістів.
«Поляки, які перебували в селі, – зокрема, жінки, діти та люди старшого віку – були жорстоко вбиті, а село повністю пограбоване, а потім спалене. Трагедію пережили лише одиниці», – зазначають в IPN.
Тут також називають приблизну кількість жертв – понад 800 людей, з яких наразі ідентифіковані 634 особи. Для встановлення жертв фахівці Інституту національної пам’яті опитували свідків, зокрема, вцілілих мешканців Гути Пеняцької, членів їхніх родин та мешканців навколишніх сіл. Крім того, проаналізували польські та закордонні архівні джерела, а також документи реєстру актів цивільного стану.
Спільні польсько-українські дослідження
Дозвіл на пошуково-ексгумаційні роботи в районі колишнього села Гута Пеняцька Україна надала Польщі у лютому цього року. Це рішення ґрунтується на домовленостях Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті. Вони зафіксовані у спільному комюніке за підсумками роботи у 2025 році, а також підтверджені під час зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького 19 грудня 2025 року у Варшаві. Більше про це портал ua.pl розповідав за посиланням.
Пошукові дослідження у Гуті Пеняцькій проводитимуть спільно Інститут національної пам’яті Республіки Польща та ТзОВ «Спеціалізована установа «Волинські старожитності» (Україна) за участі Міністерства культури та національної спадщини Польщі і Товариства «Huta Pieniacka» (Польща). Роботи триватимуть з 8 до 19 червня. Фахівці обстежать ділянки ймовірного розташування поховань. У разі виявлення останків результати пошукових робіт стануть підставою для проведення подальших ексгумацій.
«Кожне знайдене місце спочинку, кожне встановлене ім’я та кожне гідне поховання повертають жертвам належне місце в нашій спільній пам’яті. Лише правда, повага до жертв та відповідальне ставлення до історії дозволяють будувати добрі відносини між народами та думати про майбутнє в дусі примирення та взаємної поваги», – зазначила міністр культури Польщі Марта Цєнковська (Marta Cienkowska).
8 czerwca rozpoczynają się prace poszukiwawcze w Hucie Pieniackiej, prowadzone przez @ipngovpl we współpracy ze stroną ukraińską, z udziałem przedstawicieli @kultura_gov_pl oraz Stowarzyszenia Huta Pieniacka. Ich celem jest odnalezienie, lokalizacja i udokumentowanie miejsc…
— Marta Cienkowska (@MartaCienkowska) June 5, 2026
Нагадаємо, пошукові роботи в Гуті Пеняцькій стали продовженням досліджень на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька Волинської області – там шукали останки жертв Волинської трагедії 1943 року. Розкопки провели у квітні цього року, вже в перший день робіт на території колишнього господарства Стражиця у Волі Островецькій експедиція виявила невідоме досі масове поховання. Про це ua.pl інформував у попередній публікації. Як згодом розповіли у ТзОВ «Волинські старожитності», там знайшли останки щонайменше 5 людей. Також рештки кількох осіб виявили на інших ділянках у межах села Острівки. Фахівці зазначають, що на цій території можуть бути й інші поховання, тож сподіваються на наступні пошуки.
Тим часом уже є рішення про проведення ексгумацій тих останків, які виявили у Волі Островецькій та Острівках. Відповідний дозвіл Україна надала Польщі 4 червня, – повідомляє Інститут національної пам’яті Польщі.
Ще раніше, у березні цього року, пошукові роботи провели і в селі Угли Рівненської області, на місці ймовірного поховання місцевих мешканців – поляків та українців, які загинули внаслідок збройного нападу 1943 року. У межах досліджень польсько-українська експедиція обстежила всі заплановані ділянки – загалом понад 1000 квадратних метрів. Однак масового поховання там не виявили, – повідомили в Міністерстві культури України.
Днями Україна надала дозвіл на ексгумацію військовослужбовців Польського війська, які загинули у 1939 році і були поховані на території колишнього села Голоско Велике (нині – вулиця Варшавська у Львові). Крім того, позитивне рішення ухвалене і щодо проведення дослідження на зразки ДНК останків 60 військовослужбовців Польського війська, перепохованих у 2015-2016 роках на кладовищі міста Мостиська Львівської області.
Як зауважили в Міністерстві культури України, станом на 6 червня цього року українські органи державної влади надали усі дозволи на здійснення пошукових робіт, які передбачені домовленостями між Україною та Польщею.
Джерела: mincult.gov.ua, ipn.gov.pl
Читайте також:
У Польщі пропонують позбавити Зеленського найвищої державної відзнаки: яка реакція?
У Львові російський дрон влетів у важливу для Польщі будівлю: що відомо?
У лісі в Польщі знайшли срібно-золотого орла часів Другої світової
