Упродовж двох днів, 29-30 вересня, тривав Варшавський безпековий форум (Warsaw Security Forum) – щорічна подія, в якій беруть участь сотні високопоставлених представників урядів, міжнародних організацій, промисловості, а також експертів у сфері політики та оборони. Український президент Володимир Зеленський долучився до заходу онлайн, а до польської столиці від України приїздила делегація на чолі з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Про те, які ключові для України заяви прозвучали під час цієї події, розповідаємо у матеріалі ua.pl.
Читайте також: Польща та Україна проведуть спільні дронові навчання: реакція на російську атаку 10 вересня
Варшавський безпековий форум – одна з провідних європейських конференцій з безпеки, яка присвячена трансатлантичній співпраці та зосереджена на розробці відповідей на спільні виклики, з особливим акцентом на безпеці Центральної та Східної Європи. Цей захід відбувається з 2014 року та щорічно збирає понад 2500 учасників із понад 90 країн.
Дводенна програма насичена панельними дискусіями високого рівня, круглими столами, десятками двосторонніх зустрічей, а також презентаціями промисловості та культурною програмою країни-партнера – все це призначене для вирішення найактуальніших політичних і військових питань.
Цьогоріч Форум відбувся 29-30 вересня.
Однією з тем обговорень стали нещодавні порушення росією повітряного простору країн НАТО, зокрема, Польщі, Естонії та Данії. Під час свого онлайн-виступу президент України Володимир Зеленський зазначив, що таким чином росія перевіряє, як далеко може зайти, тому необхідна спільна й швидка реакція на її дії.
– Україна пропонує Польщі та всім нашим партнерам створити спільний, справді надійний щит проти російських повітряних загроз. Це можливо. Україна може протидіяти всім типам російських дронів і ракет, і якщо ми діятимемо в регіоні разом, у нас буде достатньо зброї та виробничих потужностей для цього. Якщо росія втратить можливість завдавати ударів із повітря, вона не зможе продовжувати війну та буде змушена шукати інші способи співіснувати, – сказав український президент.
Окремо Володимир Зеленський подякував Польщі та присутньому на Форумі прем’єр-міністру країни Дональду Туску за багаторічну підтримку України на шляху до Євросоюзу. Глава держави наголосив, що членство у Європейському Союзі є частиною гарантій безпеки для України й для всього східного флангу, адже геополітичний вакуум – це завжди запрошення до російської агресії.
Тим часом Дональд Туск під час свого виступу на Форумі наголошував на тому, що не потрібно піддаватися ілюзії, ніби мир є даністю, а війна в Україні стосується лише українців. Зокрема, він пригадав своє дитинство у Гданську після Другої світової війни, коли його шлях до школи пролягав переважно повз руїни міста.
– Тоді все було після війни. І нам здавалося, що «після війни» – це щось тривале. Що останні негативні наслідки війни вже позаду. Повалення комунізму, розпад СРСР, відновлення свободи Польщі та країн усього регіону, а також тріумф Заходу, який оголосив кінець цієї історії – здавалося, моє покоління та покоління моїх дітей та внуків житиме у мирі. Але мир не даний нам раз і назавжди, він не є чимось особливо специфічним у цій частині світу, – наголосив Дональд Туск.
Він також звернувся до своїх земляків:
– Я хотів би, щоб мої співвітчизники почули ці слова: ця війна – це наша війна. Ми часто чуємо у Варшаві, як і в інших містах світу, що «це не наша війна і ми не маємо приділяти цьому свій час, гроші чи тим паче життя наших солдатів». Ми маємо усвідомлювати, що тут не йдеться про те, чи хтось любить Україну, чи має в історії хороший або поганий досвід з Україною. Це не питання звичайної і такої очевидної та потрібної солідарності з країною, на яку напав агрессор. Це питання безпеки та можливість виживання усієї цивілізації Заходу.
Це наша війна, бо війна в Україні є лише частиною цього жахливого політичного проекту, мета якого завжди однакова – як поневолити народи, як позбавити свободи окремих людей, що зробити, щоб тріумфували авторитаризм, деспотизм, жорстокість, відсутність прав людини.
Дональд Туск також підкреслив, «якщо ми програємо цю війну, то наслідки торкнуться нас і наступних поколінь, які живуть у Польщі, в усій Європі та у Сполучених Штатах».
На необхідності об’єднання зусиль акцентував і глава МЗС України Андрій Сибіга. Він виступив на панельній дискусії «Підвищення ставок: чи варто Європі боятися», у якій також брали участь міністри закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, Німеччини Йоганн Вадефуль та Франції Жан-Ноель Барро.
Андрій Сибіга окреслив три основні пункти, необхідні для досягнення миру: залучення США, посилення санкцій проти росії та зміцнення обороноздатності України. Згадуючи масовану російську атаку по Україні 28 вересня, глава МЗС звернув увагу своїх колег, що росія вже веде гібридну війну проти Європи і лише збільшуватиме ескалацію.
– Ми маємо забути про уявлення, що Україна – це буферна зона. Ми – невід’ємна частина європейської безпеки. Українська та європейська безпека – неподільні, – наголосив Андрій Сибіга.
Він також зазначив, що важливим елементом спільної боротьби з росією є зміцнення України та повне використання російських заморожених активів.
– Ми розраховуємо на рішучі кроки щодо повного використання російських активів, щоб Україна вже зараз могла закуповувати додаткове озброєння в Америці, в Європі. Для українців це може бути ефективним інструментом і сильною відповіддю на ескалацію з боку росії, – додав глава МЗС.
Андрій Сибіга також був запрошений на зустріч у форматі Веймарського трикутника, тобто за участі міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини та Франції. Під час цієї розмови Андрій Сибіга поінформував партнерів про підсумки переговорів Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом, в ході яких сторони обговорювали гарантії безпеки для України та зняття будь-яких обмежень на постачання та використання американської зброї.
– Щоразу, коли путін думатиме над тим, щоб запустити ще кілька сотень дронів і ракет по Україні, він має розуміти, що така ж або навіть більша кількість ракет і дронів полетить у відповідь по росії. Це вже частково відбувається. Важливо, щоб Україна досягла паритету в спроможності захищатися від російського терору, – зауважив глава українського МЗС.
За підсумками зустрічі «Веймар + Україна» міністри Польщі Радослав Сікорський, Німеччини Йоганн Вадефуль та Франції Жан-Ноель Барро оприлюднили спільну заяву, в якій підтвердили єдність та непохитну рішучість захищати європейський мир, безпеку та спільні фундаментальні цінності від агресивної російської війни, яка триває.
У документі йдеться, зокрема, про таке:
«російські ворожі вторгнення нас не залякають. Вони лише зміцнюють нашу рішучість. Колективна оборона НАТО, безпека наших громадян та недоторканність наших кордонів є незмінними. Справедливий і тривалий мир в Європі залишається нашою кінцевою метою. Доки її не буде досягнуто, ми продовжуватимемо нашу військову, гуманітарну та фінансову підтримку України як члена європейської родини та жертви імперських амбіцій москви. Масовані авіаудари росії не залишаться без відповіді. Франція, Німеччина та Польща продовжуватимуть надавати Україні засоби протиповітряної оборони для боротьби з незаконними діями росії. Веймарські партнери погоджуються, що фінансування як короткострокової, так і довгострокової військової підтримки має бути значно збільшене. У цьому відношенні ми підтримуємо мету швидкої інтеграції України до європейської оборонної технологічної та промислової бази».
У заяві також зазначено, що «Веймарський трикутник підтверджує свою прихильність до надійного та заснованого на заслугах процесу розширення. Вступ України до Європейського Союзу є питанням стратегічного значення для її суспільства та безпеки нашого континенту».
Пізніше відбулася також зустріч у форматі Люблінського трикутника – Польщі, України та Литви – за участі міністрів закордонних справ цих країн. Як повідомляє українське МЗС, учасники обмінялися думками щодо останніх геополітичних подій та безпекових викликів.
«Ми поділяємо спільне бачення: Європа повинна побудувати новий сучасний щит протиповітряної оборони, і Україна повинна бути його невід’ємною частиною і одним з ключових контрибуторів», – йдеться у повідомленні.
У перший день Варшавського безпекового форуму відбулася також зустріч Андрія Сибіги з очільницею польського Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською. Сторони обговорили ситуацію на полі бою, масовані атаки росії по цивільних українцях, а також російські провокації проти країн-членів ЄС і НАТО.
Українська делегація також поінформувала про переговори з американською стороною щодо закупівлі озброєння для української армії та можливостей мирних переговорів. Під час зустрічі йшлося також про співпрацю та обмін досвідом у сфері захисту від атак дронів.
Малгожата Кідава-Блонська також обговорила з українською делегацією питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Вона нагадала, що 6 вересня цього року брала участь в урочистостях у Пужниках, що на Тернопільщині, де відбулося перепоховання поляків, вбитих українськими націоналістами в 1945 році. Під час зустрічі сторони підтвердили, що процес ексгумації повинен бути продовжений. Українська делегація заявила про повну відкритість у цьому питанні, – повідомили у Канцелярії Сенату.
«Ми відзначили суттєвий прогрес у вирішенні чутливих питань нашого спільного минулого. Потрібно активніше доносити це до польського й українського суспільства, щоб посилити довіру і добросусідство. Я наголосив на важливості міжпарламентської дипломатії в цьому контексті», – прокоментував Андрій Сибіга.
Міністр закордонних справ України також подякував полякам за прийнятий парламентом закон про допомогу громадянам України, а також нагадав, що подібні правові рішення прийняті і щодо поляків в Україні. Йдеться про український закон «Про встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Польщі, які перебувають на території України», який Верховна Рада прийняла влітку 2022 року. Більше про це портал ua.pl розповідав за посиланням.
Нагадаємо також, що 26 вересня президент Польщі Кароль Навроцький затвердив зміни до закону про допомогу українцям у зв’язку з війною. Документ передбачає, зокрема, продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року, а також можливість отримувати виплати на дітей та користуватися державними медичними послугами лише для тих українців, які легально працюють у Польщі, а їхні діти навчаються у польських школах. Детальніше – у попередній публікації.
Читайте також:
Гучний випадок у варшавському автобусі: польку вдарив пасажир, бо вступилася за українку (відео)
У Польщі видали “Порадник із безпеки”: невдовзі такі примірники передадуть у кожну домівку
У Польщі знесли “пам’ятник польсько-радянському братерству по зброї”
