Піднявшись сходами Палацу Криштофори, потрапляєш у галерею маленьких палаців, де кожен з них є єдиним і неповторним витвором мистецтва. Кольорові, блискучі, захоплюючі замки, підсвічені гірляндами та іншими ілюмінаціями, з рухомими елементами – великі конструкції та зовсім дрібні, дитячі – створені в стилі наївного абстракціонізму, веселі, збірні роботи з дитячих садочків, великі шедеври досвідчених майстрів, створені з ювелірною точністю праці цілорічних ентузіастів, які з запеклою витривалістю працювали ледь не кожного дня від попереднього конкурсу краківських шопок. Запрошуємо вас на виставку цих незмінних місцевих атрибутів Різдва до Музею Кракова – ви не пошкодуєте.
І ось Різдво ніби вже давно минуло, а тут – в Палаці Криштофори – ще триватиме впродовж лютого. І це незмінна краківська традиція вже впродовж 79 років! А насправді – набагато довше, але саме впродовж стількох років Історичний музей міста Кракова проводить конкурс і виставку краківських шопок. Історія почалася ще в 1937 році, саме тоді був зорганізований перший Конкурс найгарнішої краківської шопки, який розпочав відродження традиції творення цих кольорових вертепів. І досі він полягає в тому, що в перший четвер грудня майстри виставляють свої праці біля пам’ятника Адаму Міцкевичу на Головному Ринку. Пізніше їх оцінює комісія, до складу якої входять етнографи, історики та митці. А згодом всі роботи потрапляють на спеціальну поконкурсну виставку.
Перші шопки з’явилися в середині XIX ст. Їх робили муляри з-під Кракова, в основному з району Звєжинєц. Це було їхнім додатковим заняттям під час «мертвого» будівничого сезону. У період свят вони ходили зі своїми шопками від дому до дому. З середини XIX ст. серед мулярів і будівельників у Кракові почав виокремлюватися свого роду окремий цех шопкарів. У ті часи були два види шопок: малі, без театру, призначені для того, щоб поставити їх під ялинку, і великі, навіть до трьох метрів, пристосовані для гри переносного лялькового театру зі спеціально написаними текстами і музикою. Під час Першої світової війни і традиція яселкових вистав, і творення краківських шопок були призупинені аж до повоєнного часу. Історичний музей, організатор конкурсу і виставки, колекціонує шопки від 1945 року і тепер є власником найбагатшої в світі колекції краківських шопок. На основі цієї колекції можна прослідкувати розвиток і зміни мистецтва шопкарства.
Кожного року в конкурсі бере участь від 120 до 160 осіб, серед учасників – багато дітей, але найбільш професійні і майстерні шопки будують здебільшого майстри, які беруть участь у конкурсі вже не перший рік. Часто вони мають свій неповторний стиль і особливу техніку творення різдвяного вертепу. На конкурсі праці оцінюють за відповідними критеріями: на скільки шопка є створена в дусі традиції, якими є її декорації, кольори, архітектура, які фігурки та рухомі елементи її прикрашають.
Тематика шопок традиційно присвячена Різдву, тому в кожній з них є фігурки Немовляти Ісуса, Марії та Йосифа. Також поруч завжди є ангели, три царі та пастушки. Часто в краківській шопці присутні історичні постаті, як-от королі та народні герої або ж персонажі легенд, до прикладу, Лайконик – традиційний краківський вершник, або ж Дракон – мешканець печери під замком Вавель. Часто можна побачити також фігурки у традиційному народному вбранні – краківському або гуральському. Але головна причина, чому шопки є саме краківськими, криється не лише в персонажах, а, перш за все, в архітектурі цього вертепу. Усі шопки представляють найважливіші архітектурні пам’ятки міста: мають вежі, створені на зразок високої вежі Маріацької церкви, на верхівці якої є корона, або ж веж катедри на Вавельському пагорбі; містять елементи Королівського замку чи оборонних споруд Кракова, а часом – фрагменти краківських костелів, палаців, кам’яниць та чисельних пам’ятників видатним полякам. Часто можемо побачити герб міста, на якому зображено мур з трьома вежами і орлом у відчинених воротах, та інші патріотичні символи.
Краківські шопки можуть бути абсолютно маленькі за розміром або ж величиною до кількох метрів. Для їх створення можна використати дерево, картон, скло, пластилін, кольорову позлітку чи фольгу і багато інших матеріалів. Дозволено також використовувати ілюмінацію: дрібні лампочки чи ялинкові гірлянди, завдяки яким шопку буде видно навіть в темноті. Рухомі елементи встановлені на електронних механізмах, які зазвичай оживляють колиску новонародженого Ісуса, крила ангелів, вавельського Дракона, Лайконика на коні та урочистий похід царів з дарами. Є навіть спеціальні майстер-класи, на яких майстри вчать охочих, з чого складається різдвяна краківська шопка, як починати її творення та якими елементами довершувати.
Краківське шопкарство є визнаним світовою нематеріальною спадщиною ЮНЕСКО. У 2014 році воно було внесене до Національного списку нематеріальної культурної спадщини, а вже у 2018 році – до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Запрошуємо вас побачити на власні очі неймовірні шедеври краківських майстрів у Музеї Кракова, а саме в його головному відділенні, Палаці Криштофори, – виставка шопок триватиме до 27 лютого. Години роботи Музею та ціни квитків можете знайти за посиланням: muzeumkrakowa.pl/godziny-otwarcia-i-ceny-biletow.
Автор тексту та фото: Уляна Журавчак
