Одного дня в небі над Києвом та областю з’явилась небачена кількість ракет і «шахідів» – щось близько 40. Якби вони всі потрапили у ціль – столиця України занурилась би в тотальний хаос. Світло, вода, тепло, транспорт, продукти, інтернет, зв’язок – з цим були б не просто проблеми. Це все зникло б! Миттєво і дуже надовго. Таким, мабуть, був сценарій більшості тих, хто ці ракети запускав. І хто живе подалі від «центру прінятія рєшеній» і з жахом чекає, що ж там станеться…
А в мене якраз нічна зміна закінчилась. Діставшись додому, моментально заснув. Прокинувся за дві години від постійних дзвінків. І запитань: «Як ви там? У новинах розповідають про жахи. Якийсь “армагеддон!”»
Читайте також на ua.pl: Блог при свічках: чи боїшся ти темряви?
Новини – це добре. 40 ракет – недобре, але така реальність. І необхідність висипатись, як і загалом повноцінно працювати, вирішувати побутові проблеми, закохуватись – займає таке ж важливе місце. Українці нині досягли вже того моменту, коли повідомлення про чергову атаку викликає переважно не страх за своє життя, а вже звичне обурення: зникне інтернет / запізнюсь на манікюр / корпоратив під загрозою! Коротше кажучи, усі плани знову йдуть шкереберть. Бо не можна без планів – планів на роботу, відпочинок, спілкування з друзями, романтику і т.д. І тут, в зануреній в темряву Україні це вже зрозуміли.
Київ тепер не звучить нескінченним потоком автівок. Хоча затори нікуди не ділись. Саундтреком життя столиці став звук генераторів – ледь не кожна кав’ярня чи магазин, які не хочуть зупинятись, працюють в унісон із звуком двигуна, що нагадує ревіння мотоцикла. До речі, іранські «шахіди», якими атакують українські міста, звучать як мопед.
Причому, генератори стоять як біля дешевих кав’ярень, так і елітних бутіків. Здавалося б, який «Armani» під час війни? Але таке враження складається лише здалеку. Зблизька усе виглядає більш буденним: а як же без нього? Тут свята на носі, потрібно «прибарахлитись».
Про свята нагадує й ялинка на Софійській площі. Про свята під час війни. Бо якщо минулими роками уся площа виблискувала десятками тисяч вогників на 30-метрових конструкціях, то нині – це звичайне дерево, яке зрізали посеред міста через коріння, що почало руйнувати асфальт. На ялинці – мінімум прикрас, лише синьо-жовтий прапор із вогників з одного боку та голуби миру – з іншого. Ялинку взагалі не хотіли ставити: для чого, мовляв, зайві витрати у такий час? Навіть спеціальну петицію розмістили із тисячами підписів.
Але згодом пішли на компроміс – встановлять невеликий символ, без зайвих витрат з міського бюджету. Нехай буде для дітей свято! Але й для дорослих теж є сенс. Бо це яскраве дерево на фоні банера «Маріуполь» – символ незламності. Без фаст-фудів і гулянь поруч. Але із цьогорічним «трендом» – точками, де кияни зможуть заряджати телефони через постійну відсутність електрики вдома. І головне – цьогоріч вже не було сварок в інтернеті на тему, що має бути зверху: капелюх чи Різдвяна зірка? Бо цього року верхівка може бути лише одна – Тризуб.
І це вже не викликало спротиву. Адже як можна відмовитись від гарного настрою? Як і від спокуси добряче виспатись перед наступною нічною зміною?
P.S. А ще в українців нові герої – бійці сил протиповітряної оборони. Тепер кожен «дитсадівець» знає, що таке ППО!
P.P.S. Свіжий анекдот: «Набридло сидіти без світла? Встань!»
Читайте також на ua.pl:
Блог при свічках: в очікуванні варварів
Поки росіяни скаженіли ракетами, українці співали в укриттях (відео)
